Розділ 5.4

Вона обдумала все і уклала:

— Він і так займається цією справою, тільки не знає, що в ній замішані демони. Я можу розповісти йому про наші підозри щодо Саймона Сміта і підказати, де шукати і що треба робити, але не стану ні про що просити чи вмовляти. Він сам має ухвалити рішення, вірити мені чи ні. Якщо все пройде як треба, він повідомить архангелів про свої підозри та попросить дозволу на отримання інформації від Беліала. Ну а далі все, як ми говорили.

— Тоді нам доведеться покладатися лише на нього. Впевнена, що ми можемо йому довіряти? — уточнив Нейтан. — Як його звати?

— Томас, — відповіла вона і з тією ж впевненістю в голосі знову промовила: — Я ніколи не говорю порожніх слів.

Ми зробили вибір і тепер все залежало від того, наскільки правильним він був.

Далі діяли за планом. Лейла розповіла Томасу про Саймона. Про Беліала та Ейдена вона промовчала. Сказала лише, що вона має всі підстави вважати, що у його зникненні замішаний демон, але вона не може йому розповісти всіх деталей. По факту Лейла не сказала йому нічого конкретного. Він мав довіритися лише її словам та гіпотезі. І, на наше полегшення, вартовий повірив їй.

Спочатку він самостійно ще раз вивчив життя містера Сміта: його сім'ю, друзів, роботу. Потім вирушив до архів. На цьому етапі зв'язок із ним обірвався. Нам залишалося лише чекати та гадати, чим усе закінчиться. Лейла домовилася з ним, що він обов'язково подзвонить їй, коли повернеться з Нижнього світу, а потім вони зустрінуться і він віч-на-віч розповість їй про все.

Чекати нам усім, склавши руки, не хотілося, тому Нейтан вигадав, як з користю провести час:

— Ми проведемо фінальний іспит для Хейлі.

В очах Лейли читалося море скепсису, в Адама — сумнів, у моїх, скоріш за все, — здивованість та розгубленість.

— Прямо зараз? А як же час для підготовки?

Нейтан говорив, що незабаром оголосить архам про мою готовність до виконання божественного обов’язку. Я підозрювала, що буде якийсь тест чи випробування, але не очікувала, що це станеться сьогодні.

— У тебе для цього було три тижні цілодобових тренувань. Ти або готова, або ні. Ангельська сила це не те, до чого завжди потрібно готуватися. Ти маєш раз і назавжди оволодіти нею, а потім лише правильно використовувати та відточувати навички.

Чесно кажучи, я побоювалася зустрічі з архангелами, а також того, що буде після цього. Бути хранителем — це велика відповідальність. Я любила допомагати людям, але ця посада ще більше віддаляла мене від звичного життя. Звичайна смертна дівчинка Хейлі Діас була мертва, але я сподівалася, що зможу повернути її в цей світ, хоч і в іншому вигляді.

Мені не потрібна була ангельська сила чи безсмертя. Мені потрібні були теплі посиденьки з друзями, перегляди фільмів з Рене та відерцями попкорну, похід у гори з Хенком та його затишні обійми, розповіді Тіма про конструктори та комікси, випускний, університет, студентське життя, робота флориста чи ветеринара. Я не відмовилася від цієї мрії і при першій же нагоді готова була піти на багато чого, щоб її здійснити.

Мені досі здавалося, що це лише сон чи паралельна реальність. Я була чужою у світі божественних істот і ніколи б не змогла до нього звикнути. Адже з самого початку мені, як і Ейдену, було призначено бути звичайною людиною. Можливо, тоді ми були б абсолютно іншими. Хто знає, як би склалося наше життя, якби ми зустрілися, як прості випускники старших класів.

Але реальність була іншою. Поки я не знайшла способу повернути собі людське життя, мала грати за правилами божественних істот.

— Як має відбуватися іспит? — уточнила у наставника без зайвих суперечок.

Інші вартові теж з цікавістю дивилися на нього.

— Я маю перевірити твої базові навички. Коли ми ходили в квартиру Кларка Моррісона, ти показала мені, що добре навчилася літати, ставати невидимою і переміщатися в просторі. Тепер я перевірю твою здатність зцілювати. Підлатаєш першу поранену тварину, яку ми зустрінемо на вулиці.

— Можемо піти до ветеринарної клініки, — запропонував Адам. Саме він навчав мене зцілювати живі істоти. — Там Хейлі може вилікувати будь-кого.

Під час наших тренувань з Адамом ми часто відвідували це місце. Там підробляв один хранитель, з яким він познайомився ще до того, як стати вартовим. Завдяки йому ми могли таємно приходити та вчитися зцілювати тварин. Травми у них були не серйозні, але Адам запевняв, що мені головне зрозуміти принцип дії — що у людей, що у тварин він був однаковий.

Хранителям заборонялося зцілювати всіх людей. По-перше, на це йшло багато сил, які довго відновлювалися. По-друге, люди мали вчитися самостійно справлятися зі своїми проблемами. По-третє, ангели не могли викрити себе. Через ці причини вони втручалися лише, коли хотіли дати людині шанс на спокутування провини або від її життя залежало багато чужих доль.

— Чудово, — задовільно промовив Нейтан. — Тоді це стане першим етапом випробування. Після нього я перевірю, наскільки точно ти відчуваєш емоції людей і можеш ставити бар'єр від них. Підемо туди, де вони загострюватимуться.

З цією частиною, як і з першою, я могла легко впоратися.

— Останнім етапом буде перевірка твоїх бойових здібностей, — продовжив наставник, — у тому числі вміння керувати вітром.