Розділ 2.3

— Це простір, де занепалі ангели і помічені душі відбувають своє покарання в Пекельному вогні. Правитель Пекла повністю керує ним і може створювати там будь-які місця, — відповіла Лейла.

— І як туди потрапити?

— Тобі ніяк. — Вартова знизала плечима.
— А як решта туди потрапляє?

— Демонів викликає до себе Правитель Пекла. У нього з ними є особливий зв'язок. Щось на зразок сигналу про потребу у розмові. Архангели туди можуть навідуватися коли захочуть, хоча цього ніколи не роблять, а ось решті ангелів вхід дозволений лише з їхнього дозволу.

— А як відбувається сам процес потрапляння туди? — Мені було складно це зрозуміти.

— Я вже казала, що демони переміщуються туди завдяки зв'язку з Правителем Пекла. Архи з власної волі, а всі інші з їхнім дозволом.

— Просто переміщуються? — не повірила я.

Вартова кивнула.

— Ти ж знаєш, що божественні істоти можуть пересуватися на невеликі відстані, — почав пояснювати Адам. — Це теж саме, тільки дистанція більша. Вважай, що зв'язок демонів із Правителем Пекла це маяк, який притягує їх у потрібне місце під час переміщення. Архи, на відміну від решти, можуть вільно переміщатися в будь-яку точку світу. Для них у цьому плані немає жодних обмежень. А якщо вони дозволяють ангелам вирушити у Нижній світ, тоді самі при переміщенні направляють їх туди.

— У будь-якому разі, якщо він справді там, то ми маємо виманити його назовні, — підсумував Нейтан.

— А якщо з ним щось трапилося, ми маємо з'ясувати це, — додала я.

— Якщо наші пошуки продовжать стояти на місці, я буду змушений звернутися до арахів. Тільки за їхньою згодою можна буде допитати Беліала. Він повинен знати про кожного демона. 

Усі ми розуміли, що ахри просто так не дадуть дозволу на допит Правителя Пекла. Для цього доведеться розповісти про причастя Ейдена до ритуалу, а тоді на нього чекатиме суворе покарання. У мене залишалася надія, що ми знайдемо його і нам не доведеться йти на крайні міри.

— Разіель сказав, що розпитає про Ейдена у своїх колах, — повідомив Адам.

— Я опитаю наближених до Беліала. Якщо це нічого не дасть, тоді повідомляю про все архам, — заявив Нейтан.

— Це означає, що ти не триматимеш мене осторонь? — уточнила я.

Він зміряв мене тяжким поглядом.

— Тепер я не довіряю нікому з вас, — він обвів очима всіх присутніх і звернувся до вартових: — З цього дня ви повинні доповідати мені про всі її пересування. Я повідомлятиму про все, що знайду про Ейдена.

— Я можу допомогти з пошуками. Тільки мені вдасться відчути його на відстані. Якщо він у місті, то я відчую його. Мені треба облетіти весь Деріленд. Потім можу зайнятися іншими містами.

— Маю сумнів, що він ще тут.

— Але такий варіант можливий, — наполягала я.

— Гаразд, тоді під час перерв між заняттями дозволяю тобі у супроводі когось із вартових прочісувати місто. Тільки вночі. Якраз будеш практикуватись більше літати.

Я вдячно кивнула йому. Це не означало, що він почав більше довіряти мені. Це означало, що вартовий поступився своїй впертості.

— З цілительством та керуванням вітром у тебе проблем немає. Літати ти навчилася, далі справа за практикою. Для хранителя тобі ще потрібно навчитися точно переміщатися. Але на тебе вже кілька разів нападали, тому ти маєш додатково освоїти бойові прийоми, щоб вміти постояти за себе або виграти час для допомоги. Сьогодні я цим займусь. А ви, — він глянув на інших вартових, — можете бути вільними.

Суворі очі Нейтана обіцяли мені жорстке тренування.