Розділ 2.1

— За останні кілька тижнів ви занадто часто «практикуєтеся» за моєї відсутності, — сердито мовив Нейтан. — Думаєте, я не розумію, що ви робите?

Його грізний голос підтвердив мої підозри — він дізнався про все. Заперечувати пошуки Ейдена я не збиралася. У нашому договорі з наставником не було пункту про те, що мені заборонено це робити.

— Тоді ти повинен зрозуміти, що я не залишатимуся осторонь, — відкрито заявила йому, задерши підборіддя. — Від мене буде більше користі. Тільки я можу відчути Ейдена. Раптом він знаходиться десь поряд? Можливо, його силоміць утримують.

Про це я вже неодноразово говорила йому, але вартовий не чув мене.

— Якщо ж він навмисно ховається, то має дати про себе знати, коли дізнається, що я його шукаю. З тобою він точно не розмовлятиме. І так, говорю наперед. Якщо він спеціально ховається, то у нього мають бути причини для цього.

Нейтан проігнорував мої слова і звернувся до Адама:

— Ти повинен думати про її безпеку, а натомість наражаєш на ризики. — Докір у його словах був виразно чутний.

— Ти правий. Її захист лежить на мені. — Адам кивнув головою. — Тому замість того, щоб забороняти Хейлі шукати демона, я забезпечую їй захист та оберігає від помилок. Я вже тобі казав, що не варто повністю ізольовувати її від розслідування.

Нейтан стиснув щелепу.

— Ти знаєш, чому я так роблю.

Він тримав мене на відстані, тому що не довіряв належним чином. І мав рацію. Я приховувала від вартових деякі деталі пов'язані з Ейденом, але не бажала їм зла. У нас були різні інтереси та пріоритети. Вони — захисники Небесного закону, я — служитель власного серця та принципів.

Наставник звернувся до мене:

— Я не покладатимуся на твої гіпотези без доказів. Ейден зараз може готувати твоє викрадення для ритуалу, а ти сама йдеш до нього в руки.

— Ви багато чого мене навчили. Я можу постояти за себе. До того ж зі мною постійно перебуває хтось із вас.

— І до чого це призвело минулого разу? — Наставник скептично вигнув брову.

Я опустила голову. Ми всі пам'ятали, скільки клинків було в тілах Адама та Ліама. Цаніт зупиняє регенерацію божественних істот. Якби Лейла затрималася хоча б на кілька хвилин і не витягла з них зброю, вони могли б померти. Вартові ризикували своїм життям заради мого захисту. Я не хотіла, щоб хтось помирав через мене.

— Ти не опанувала бойових мистецтв, літати до кінця теж не навчилася. У тебе добре виходить зцілювати, але в бою це не знадобиться. Єдина твоя перевага — це керування вітром, але без навичок ведення бою це марно. Ти програєш першому зустрічному демону.

Жорстко, але чесно.

— Я лише прошу не залишати мене осторонь і дозволити мені самостійно шукати Ейдена.

Нейтан похитав головою.

— Ти хоч розумієш, що зараз відбувається довкола? — Він подався вперед. — Вартові працюють над тим, щоб уникнути Другої Небесної війни. Ми намагаємося визначити джерело інформації, яке почало поширювати чутки про ритуал. Крім Ейдена, про його проведення не знав ніхто. Він той, хто допоможе уникнути кривавої бійні.

Наставник підійшов до мене ближче і продовжив з натиском говорити:

— Архангели наказали нам допитувати кожного, хто щось знатиме про ритуал і при необхідності відправляти їх до Небесного суду. Ми поки що не сказали їм про витівки твого демона, хоча він відіграє в цьому головну роль. Але якщо ситуація погіршиться, я особисто зроблю це. Наш договір дає мені повне право. Не думай, що він мене зупиняє. — Його голос ставав все різкішим. — Єдине, що стримує мене — те, що Ейден не стане примусово нам щось розповідати. У цьому ти мала рацію. Він божевільний, тому я вирішив піти іншим шляхом.

— Яким? — Для мене було важливо отримати відповідь. Він не розповідав мені про свої подальші плани, тож я не могла довіряти йому.

— Спочатку я знайду його.

— А далі? Здаси його архам, ризикнувши чужими життями, чи підеш на угоду, поступившись принципам?

Лейла та Адам обрали другий варіант, але з Нейтаном все було складніше.

— Не факт, що він погодиться на угоду.

— Якщо вона його зацікавить, то будь впевнений, він погодиться.