Невдале примирення

 -Я почала збиратися, на той момент, коли я вирішила поїхати до батька, була величезна надія на  примирення . 
 

-Але замість цього все вийшло навпаки. 

-Ще до того, як я встигла поділитися своїми почуттями чи пояснити свою точку зору, ми знову посварились. 

-Мій батько зірвався і сказав Яні, моїй сестрі, щоб та допомогла мені зібрати мої речі, оскільки я маю жити зі своїм чоловіком. 
 

-він сказав ті слова, від яких в середині у мене все обірвалось…

-Він сказав, що в його домі більше немає місця для мене. 
 

Ці слова від нього дійсно прозвучали, але я зрозуміла, що можливість налагодження стосунків поки що не 

-На той момент, коли Алекс заніс мої валізи до кімнати, я вирішила розслабитися і піти на перший поверх, щоб приготувати щось смачне. 

-Відкривши холодильник, я зібралася зробити собі легкий салат. 

-Тільки почала його їсти, як Алекс з'явився і взяв виделку, щоб також скуштувати мій салат.

Алекс виглядав втомленим, але його погляд залишався суворим, незважаючи на це.

- Він почав задавати питання про мої кулінарні навички, але я навіть не встигла відповісти, як він вже продовжив:

 "Хоча, кого я питаю, мало хто з дівчат готує, а такі моделі, як ти, навіть не беруть у руки ніж". 

-Він посміхнувся, роблячи це зауваження.

-Я хотіла довести йому, що я не якась примхлива дівчина чи фіфа, тому вирішила приготувати щось серйозне. 
 

-Я запекла рибу з картоплею та приготувала свіжий апельсиновий сік. 

-Алекс був вражений, коли побачив, що я навіть почистила рибу сама.

- Він сів за стіл і почав їсти, з виразом задоволення на обличчі.

-Йому дійсно сподобалося, і я відчула, що зробила щось правильне. 

-Поки він не бачив, я розглядала його обличчя. 

-На світлі його риси виглядали особливо привабливими:

 красиві сіро-блакитні очі, русе волосся і виразний торс. Я зловила себе на думці, що він дійсно гарний.
 

Алекс зайшов до кімнати і, побачивши мене, сказав з легкою насмішкою:

— Елізо, завтра до нас приїдуть мої батьки. Потрібно буде приготувати вечерю. Я вірю в тебе.

-Його слова були наповнені іронією, але я відчула виклик. -Мені треба було довести, що я здатна на більше, ніж він собі уявляє. 

-Я відповіла йому, намагаючись зберегти спокійний тон, хоча всередині все кипіло:

— Звісно, Алекс. Я приготую вечерю. Не хвилюйся.

-Я бачила, як його очі блиснули від задоволення. -Можливо, він думав, що я не впораюся, але це мене тільки більше підштовхнуло до дій.

— Я серйозно, — додав він, злегка нахилившись до мене. — Вірю в тебе. Не підведи.

-Коли він вийшов з кімнати, я залишилася сама зі своїми думками. Чи дійсно він думав, що я не здатна зробити щось таке просте, як вечеря?

- Я була впевнена, що зможу показати йому, що вартую більше, ніж він думає.

-Я почала планувати меню на завтра, розглядаючи всі можливі варіанти. 

-Це був мій шанс продемонструвати не тільки кулінарні здібності, а й силу свого характеру. 

-І хоч як би важко це не було, я знала, що маю довести йому і собі, що здатна справитися з будь-яким викликом.