Пролог

-Жила-була дівчина  Еліза, вона була топ модель та крута співачка, мала свій успішний блог, 3 роки назад одружилась із Марко Луї

-Вона була щаслива у шлюбі, принаймні так їй здавалося. Але у день річниці їхнього весілля її чоловік зрадив їй з її ж подругою. 

-Це стало для неї несподіваним і жахливим ударом. 

-Вона була розчарована, розгублена і не знала, як жити далі.

-У цей самий час в іншому місті був хлопець на ім'я Алекс. 
-Він був самовпевнений у собі, мріяв про те щоб успадкувати спадок свого батька…

- У день, коли він планував зробити їпропозицію руки та серця своїй дівчині, про яку ніхто не знав, він дізнався, що вона йому зрадила.

- Алекс відчував, як руйнуються всі його плани і мрії.

«Ці молоді люди, хоч і не знали одне одного, були пов'язані подібними обставинами. Їхні серця були розбиті, і вони шукали спосіб знову знайти себе і віднайти своє щастя. Випадкова зустріч могла змінити все...»

«Спогади Елізи»

Еліза походила з дуже багатої сім'ї, і її життя було сповнене розкішшю та комфортом. Проте, попри всі привілеї, вона завжди мріяла знайти справжнє кохання. Три роки тому, на одному з благодійних балів, які часто організовували її батьки, вона зустріла Марко.

Цей вечір був особливим. Прекрасна музика, елегантні вбрання, і блискучі люстри створювали казкову атмосферу. Еліза, вдягнена в розкішну сукню, прогулювалася залою, коли раптом помітила незнайомця. Марко не належав до її кола спілкування, але його впевненість і чарівна усмішка відразу привернули її увагу. Він підступив до неї з граціозністю, попросив дозволу на танець, і це був початок їхньої історії.

Марко виявився людиною з середнього класу, але це не завадило їхнім почуттям розвиватися. Їхні стосунки стали прикладом того, що справжнє кохання не знає меж і соціальних бар'єрів. Марко був уважний, турботливий і завжди знав, як її розвеселити.

Рівно рік тому Марко вирішив зробити особливий крок. Він запросив Елізу на вечерю до ресторану, де вони вперше разом вечеряли. Вечір був чарівний, і, коли настала мить десерту, Марко раптом встав на коліно і простягнув їй маленьку оксамитову коробочку. Відкривши її, Еліза побачила прекрасну обручку. Марко, дивлячись їй у вічі, спитав, чи стане вона його дружиною. Сльози щастя наповнили її очі, і вона без вагань відповіла "так".

Підготовка до весілля стала для Елізи справжнім святом. Вона ретельно обирала сукню, роздумувала над квітковими композиціями і навіть сама зробила запрошення для гостей. Їй хотілося, щоб кожна деталь цього дня була ідеальною. Друзі та рідні допомагали їй, і всі разом вони створювали атмосферу любові та радості.

Завдяки своїм зв'язкам і ресурсам, Еліза змогла організувати весілля своєї мрії. Вона замовила найкращих дизайнерів для створення своєї сукні, найвідоміших флористів для декору і найсмачніше меню для гостей. Її батьки надали їй усю можливу підтримку, і навіть найбільші мрії здавалися реальністю.

За місяць до великого дня Еліза та Марко вирішили провести весілля на тому ж пляжі, де вони вперше зізналися один одному в коханні. Вона уявляла, як їхні ноги торкаються теплого піску, як вітерець грається з її фатою, а навколо лунають сміх і пісні близьких людей. Це мав бути день, про який вони мріяли разом... але життя іноді підносить несподівані випробування.

«Відкриття правди»

-Я ніколи не забуду той день. Все почалося так звичайно. 

-Ми з Марко святкували нашу річницю весілля, і я була на сьомому небі від щастя.

- Наші гості веселилися, а я відчувала себе найщасливішою жінкою на світі. 

-Але щось привело мене до тієї невеликої кімнатки. Можливо, це було передчуття, можливо, просто збіг обставин.

-Я зайшла в туалет, щоб трохи привести себе до ладу, коли почула знайомі голоси.

- Це були Марко та Джулі, моя найкраща подруга. 

-Спочатку я не звернула на це уваги, але їхні слова змусили мене завмерти.

"Ти впевнена, що вона нічого не підозрює?" — запитала Джулі з нервовим сміхом.

"Звісно, що ні", — відповів Марко. Його голос був спокійний, майже байдужий. "Еліза занадто довірлива. Вона навіть не здогадується, що ми з самого початку все це планували."

-Я відчула, як кров відливає від мого обличчя. Не може бути, щоб це було правдою. 

Моя найкраща подруга і мій чоловік, з якими я ділилася найпотаємнішим, зараз обговорюють моє життя, наче це якийсь бізнес-план.

"Марко, а що, якщо вона дізнається? Що, якщо все піде не так?" — запитала Джулі.

"Все буде добре, кохана," — заспокоїв її Марко. "Як тільки я успадкую бізнес її батька, ми відразу розведемося. Я одружуся з тобою, і ми будемо жити так, як завжди мріяли. Еліза не запідозрить нічого до самого кінця."

-Я не могла повірити своїм вухам. 
-Весь цей час вони брехали мені. Весь цей час вони зраджували мене. 

-Мій світ раптово зруйнувався. 

-Я стояла там, не знаючи, що робити, не знаючи, як реагувати.

- Сльози наверталися на очі, але я тримала себе в руках. Я не могла дозволити їм побачити, що я почула їхню розмову.

Я тихо вийшла з туалету і повернулася до залу, де святкували наші гості. Усмішка на моєму обличчі була простою маскою, за якою ховалася справжня буря. Я знала, що повинна щось зробити. 

-Але що? Як я могла протистояти такій зраді?

«Ці питання крутилися в моїй голові, але одне було зрозумілим: я більше ніколи не зможу довіряти ані Марко, ані Джулі. Мені потрібно було знайти спосіб зібратися з силами і вирішити, що робити далі. Відтепер моє життя зміниться назавжди, і я мусила бути готовою до будь-яких викликів.»

«Втеча»

Все навколо здавалося як у сні: музика, сміх гостей, світло від безлічі свічок. Але для мене цей вечір перетворився на жахіття. Я щойно почула, як мій чоловік Марко та моя найкраща подруга Джулі обговорювали свою зраду. Їхні слова звучали в моїй голові знову і знову, наче відлуння: "Вона занадто довірлива", "Ми з самого початку все це планували", "Як тільки я успадкую бізнес її батька, ми відразу розведемося".