Частина 1

З чого ж мені почати цю історію. Хм, може з того, що вона кохала його, а він її, але не зізнались в цьому один одному. Напевно з того як все почалось.

Почну розповідь. Вона йшла попри шкільне подвір’я, намагаючись згадати усі ті події, що відбулись з нею і ним за весь час їхнього знайомства.

1 клас. В її маленькій голівці навіть натяку і не було на те, що відбуватиметься далі. Маленьку веселу і щасливу за руку до школи її вів старшокласник. Весь її клас думав, що школа це щось таке, від чого мурашки по шкірі. Вони й не задумувались, що побачать кохання, яке не тлітиме і через роки.

Наступними кроками були сцени з їхніми невеличкими дуетами. Бог ніби хотів, щоб вони покохали один одного без тями, ще тоді. Хлопець цю красиву маленьку дівчину полюбив, а вона поки що не звертала й уваги на нього.

Далі 5 клас. Він її все ще кохає. Одного дня дівчата з їхнього класу запитали кого хлопець любить. Серед них була вона. На це відповідь була чесна. Юнак сказав, що головну героїню. Після цього дівчата лише до нього її і підколювали. Тільки ніхто не знав, що в неї до нього все взаємно.

Далі все поступово. 7 клас. Вона знову його покохала, але в нього все завмерло. Він забув про свою любов до дівчини і навіть не повертався до згадки про неї.

8 клас. Що потрібно, щоб знову повернути стару любов? Напевно розпалити вогонь, який ще десь всередині ще не погас ані на трохи. Так вона і зробила своєю красою, не здогадуючись про це.

Минув 9 клас. В старшу школу вона перейшла до школи для дівчат.

Минули 3 роки університету. Вона вернулась в місто і ось біля школи.

До неї підійшов старший чоловік і почав говорити:

- А ти чого тут?- мовив він. З його рота тхнуло алкоголем.

- Та ось, згадую часи свого дитинства і прогулююсь. – трохи боязко відповіла та.

- А чому така красива дівчина гуляє сама? – знову не відступав він.

Чоловік своєю хиткою рукою проклав шлях від дівочого плеча і до зап’ястя.

- Допоможіть!!! – крикнула вона від такого повороту події.

Чоловік вдарив і водночас прикрив рукою її рот, щоб та не кричала більше.

- Чому ти кричиш? Я тобі нічого не зробив, поки що. – після цих слів дівчина відчула ще сильніший запах алкоголю.

Враз звідкись підбіг хлопець, швидко потягнув Зоряну за руку і за швидку долю секунди вона опинилась в його цупких обіймах. Артем(головний герой) стояв спиною до чоловіка, який був під впливом алкогольного сп’яніння. Хлопець гладив її волосся, котре було акуратно зав’язане в пучок. Руки дівчини піджатими до його тіла. Вона дивилась в його красиві горіхові очі. В них було видно блиск. Раптом за його спиною чоловік узяв товсту палицю і з усією сили вдарив хлопця ззаду по спині, від чого той знепритомнів і повалився на бруківку. Після цього незнайомець швидко рушив з місця, щось шепчучи собі під носа.

Дівчина припала до хлопця з сльозами на очах, а тоді швидко рушила рукою в кишеню, розшукуючи телефон. Зоряна набрала номер швидкої, а тоді піднімаючи його голову плакала і думала як вона могла це допустити, щоб таке з Артемом сталось. Вона кохала його і тепер була впевнена на сто відсотків, що не достойна його. Швидка приїхала за 20 хвилин.

У машині швидкої вона їхала біля нього, тримаючи його за руку і боліючи, щоб ним нічого не трапилось серйозного.

Він коли прокинувся, то відчув біль у спині, власне від цього і прокинувся. Коли Артем повернув голову у правий бік, то побачив силует тої, яку кохав усе життя. Її коліна були на підлозі, а голова і руки, на які вона поклала голову, щоб краще задрімати, були на його постелі. Він підняв свою руку і погладив дівчину по її м’якому волоссю, яке було зібране в пучок, але той вже розтеліпався.

Частина стану і середини ребр була перемотана бинтами. Саме у цих місцях його боліло. На нього знову найшов сон.

Через 1 годину Артем прокинувся від плачу і схлипування, що йшли з боку вікна. Хлопець розплющив очі і побачив біля вікна статуру дівчина, яка красивою позою стояла і дивилась на місто, яке з появою сонця гуділо від роботи. Вона схлипувала, а тоді й зовсім почала ридати, що її і він напевне уві сні б почув.

Він зразу відчув, що це його кохана, яка весь час була від нього так далеко, а до цієї ситуації неймовірно близько. Якби тоді його не вдарив п’яний чоловік, то він би в той час признався в любові.

Зараз вони в лікарняній палаті. Він лежить з невимовним болем в спині, а вона ридає.

- Зорянко, навіщо ти плачеш? – від цього дівчина швидко повернулась в його бік. – підійди до мене.

Дівчина рушила до хлопця, витираючи свої сльози. Вона опустилась на коліна біля лікарняного ліжка і взяла його руку у свої малі, наче хотіла зігріти теплом. Її погляд ковзнув від його руки і до його очей. Хлопець побачив її заплакані очі і засмутився.

- Чому ти так плакала? Зі мною все гаразд, сонечко. – хлопець поглянув у її красиві очі, від чого вона схилила голову.

- Я боялась, що тебе втрачу. Якщо ти так постраждав через мене, то тепер я впевнена на всі сто, що не варта тебе. Я повинна щось зробити для тебе, щоб віддячити за те, що ти мене захистив. – з сумом у голосі говорила дівчина. Зоряна відпустила його руку і рушила до вікна знову розглядаючи місто, яке надалі гуділо.