У старій поштовій скриньці біля школи працює вітрове відділення.
Там сортують листи, які надсилають одне одному вітри.
Північний вітер пише Південному про снігові бурі.
А Морський розповідає Лісовому про солоні хвилі.
Я помітив це, коли ніс листа від мами.
Із щілини скриньки вилетів блакитний конвертик.
На ньому було написано: «Хмарному вітру. Терміново».
Підпис нерозбірливий, але пахло дощем.
Тепер щодня підглядаю за цією скринькою.
Конверти носить крихітна листоноша в сукні, що майорить на вітрі.
Спочатку вона сортує вітрові послання за напрямками.
Східні — в одну купку, Західні — в іншу.
— Що ти робиш біля скриньки? — запитала вчителька.
— Спостерігаю за вітровою поштою.
— Вітер не вміє писати листи.
Але вона просто не бачить маленьких конвертиків.
Учора Осінній вітер надіслав усім вибачення.
За те, що рано зірвав усе листя з дерев.
Написав, що поспішав на зустріч до моря.
А Весняний пообіцяв виправити помилку.
— Чому ти так довго стоїш біля школи? — запитує мама.
— Читаю вітрове листування.
— Яке ще листування?
А я показую їй блакитні конвертики в повітрі.
Мама хитає головою і веде мене додому.
Але я знаю — завтра вітри знову писатимуть.
І крихітна листоноша рознесе все за адресами.
Навіть якщо адреса — просто «Куди повіє».
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
