Дитячі оповідання

Механік хмарних машин

Високо в небі є гараж для хмар.
Там їх ремонтують, коли вони ламаються.
Головний механік — мій дідусь, тільки молодий.
Він помер, коли я був зовсім маленьким.
Учора я побачив його в бінокль на даху сусіднього будинку.
У синьому робочому комбінезоні та кепці.
Він ремонтував велику дощову хмару.
Міняв у ній старі краплі на нові.
— Дідусю! — закричав я, махаючи руками.
Він помахав у відповідь гайковим ключем.
Потім показав на грозову хмару.
Мовляв, роботи багато, ніколи базікати.
Мама не вірить у небесний гараж.
— Дідуся вже три роки немає, любий.
Але я знаю — він просто влаштувався механіком.
Бо він завжди вмів ремонтувати зламане.
У гаражі стоять хмари всіх розмірів.
Маленькі білі — це легковики.
Великі сірі — вантажівки, для перевезення дощу.
А чорні грозові — наче пожежні машини.
Коли хмара готова, дідусь запускає її.
Заводить спеціальним ключем від вітру.
Хмара фиркає, чхає і повільно пливе.
Дідусь махає їй услід.
— Що ти розглядаєш у небі? — питає тато.
— Дідусів гараж і відремонтовані хмари.
— Хмари — це просто погодні явища.
Але тато не знає про небесну майстерню.
Сьогодні дощ був особливо теплим.
Значить, дідусь добре налаштував хмару.
Встановив правильну температуру крапель.
І перевірив усі системи поливу.
Він завжди був найкращим механіком у місті.

Влад Снігірьов

Подобається

#876 в Різне
#141 в Дитяча література
#1144 в Сучасна проза

У тексті є: дитячі казки, добрі історії, дитячі мрії

Відредаговано: 30.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись