Червоне світло співає басом: «Стій-стій-стій».
Жовте — тенором: «Чекай-чекай-чекай».
Зелене — сопрано: «Іди-іди-іди».
Я стою на перехресті й слухаю їхнє тріо.
Тато поспішає на роботу й не чує музики.
Він дивиться тільки на кольори.
А я знаю, що світлофори співають місту колискові.
Щоб машини не сердилися в заторах.
На розі нашої вулиці живе старий світлофор.
У нього хрипкий голос, бо він багато років співає.
Іноді він забуває слова й блимає невлад.
Тоді підходить дядько в помаранчевому жилеті й щось шепоче йому на вухо.
Світлофор згадує мелодію і співає далі.
«Стій» — для червоних автобусів.
«Чекай» — для жовтих таксі.
«Іди» — для зелених тролейбусів.
Увечері, коли місто засинає, світлофори співають тихіше.
Їхні пісні стають м’якшими, як мамині руки.
І вулиці наповнюються різнобарвними снами.
А вранці все починається спочатку.
Я заплющую очі на переході.
Слухаю, як світлофор співає мені: «Іди-іди-іди».
Я йду зеленою доріжкою його голосу.
Прямо до школи, де на мене чекають нові пісні.
Пісні крейди на дошці й дзвінків на перервах.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
