Дитячі оповідання
Палітурник сніжинок
Взимку у кватирці моєї кімнати працює сніжний палітурник.
Він збирає сніжинки, що впали, і робить із них книжки.
Кожна сторінка — це окрема сніжинка.
А текст написаний візерунками інею.
Дід Мороз читає ці книжки довгими вечорами.
У них записані всі дитячі зимові бажання.
Хтось хотів сніговика, хтось просив ковзанку.
А хтось мріяв про білий Новий рік.
Я підгледів за роботою палітурника крізь скло.
Крихітний чоловічок у хутряній шапочці.
Обережно розправляє кожну сніжинку.
Перевіряє, чи не зламалися промінчики.
— Що це за книжки? — запитав я, дихаючи на скло.
— Зимові мемуари, — серйозно відповів він.
— Кожен візерунок — чиясь історія.
— Кожен кристал — чийсь спогад.
Бабуся не вірить у сніжного палітурника.
— Це просто крига на вікні.
Але я бачу маленькі книжкові корінці.
І крихітні літери з інею.
Учора я помітив особливу сніжинку на склі.
Вона була схожа на зірку з вісьмома променями.
— Чия це історія? — показав я на неї пальцем.
— Твоя, — усміхнувся палітурник. — Про бажання покататися на санчатах.
Тепер я уважно розглядаю кожну сніжинку.
Шукаю у візерунках знайомі деталі.
Може, знайду історію сестри.
Або спогад сусідського хлопчика.
Мама каже, що сніжинки всі однакові.
— Просто замерзла вода.
А палітурник хитає головою і працює далі.
Збирає дитячі зими в кришталеві томи.
#872 в Різне
#144 в Дитяча література
#1138 в Сучасна проза
Відредаговано: 30.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
