Глава 7. На справу. Частина 1.

А де ж ще, як не на Землі?

- А ось з цього моменту докладніше, - на ходу бліднучи, сказала я. - Що ти маєш на увазі, коли так говориш?

- Всього лише те, що знають всі. Ми знаходимося зовсім не на Землі. Як ти могла не знати?

- Я... Я... Я була впевнена, що острів Геліос - один з островів  Атлантичного океану... Ніхто не говорив... Я і думки  не мала у когось запитати...

- Але ж ти вчишся в академії! Ти що, не знала, де знаходиться БУРСА?

- Мене переніс ангел за кілька миттєвостей. А в академії географія у нас почнеться тільки з другого семестру... - жалібно промовила я.

- Тоді я розумію, що варто почати з самого початку, - зітхнув Лей Дукей, знизуючи плечима. - Не думав, що доведеться ще й лекції читати... Отже, сподіваюсь, тобі відомо, що життя зародилося саме на Землі?

- Теологію і «Походження видів» ми почали вчити.

- Так ось, уяви, що за час існування головної планети Сонячної системи біомаса постійно зростала, розумних істот ставало все більше, місця катастрофічно не вистачало. У деяких вимірах Землі магічний прогрес дійшов до такого рівня, що окремі особистості або групи змогли адаптувати до існування різні небесні тіла: інші планети Сонячної системи і навіть супутники. Ми зараз знаходимося на Титані, супутнику Сатурна.

- Не може бути! - вигукнула я, все ж в школі астрономію ми якось проходили. - Він маленький!

- Більший за Меркурій, - заперечив Принц Ночі.

- Де знаходиться Сатурн?! Це ж на задвірках Сонячної системи! Там холод космічний! Повітря немає!

- Все створено магією. У разі Титана це навіть було не надто складно. Тут раніше була атмосфера, що складалась з аміаку і метану. Її трохи підправили мої предки. Створили єдиний Тіто-океан, який для зручності поділений на 6 секторів, два великих материка, купу островів. Наприклад, острів Геліос купило пару десятків років тому подружжя Ліннонов, а знаходиться він в Третьому секторі. Ми зараз на острові Чорний, в П'ятому секторі. Це моє особисте володіння, єдине, що залишилося у мене на даний момент, хоча до крадіжки я володів цілим материком. А сам материк, на якому зосередилися темні сили Титана, розташовується в Першому і, частково, у Другому секторах.

- Чекай, досить мені на вуха вішати спагеті. Нехай вода і суша тут створені магічно, нехай клімат підтримується штучно. Але небо! Небо! Я бачу сонце так, як я бачила  його на Землі! Я бачу наш місяць, який звично змінює свою видиму форму від круглої до повного зникнення і назад. І зовсім не бачу ніякого Сатурна!

- Ілюзія, що полегшує життя переселенцям із Землі.

- Навіть місяць?

- Навіть місяць - ілюзія.

- Хороша ілюзія, якщо від неї перевертні обертаються... - прошепотіла я, згадуючи Аліка Грінова.

- Гени, - коротко відповів Лей.

- А сила тяжіння?

- Штучна.

- І ти хочеш сказати, що таким чином життя організовано і на інших небесних тілах?

- Так, колонії існують на Марсі - два виміри, на Венері - три, і по одному на Меркурії, на супутниках Марса, Фобос і Деймос, і по одному на деяких супутниках Юпітера і Сатурна.

- Але це неможливо! На Венеру і на Марс опускалися космічні апарати і передавали на Землю зображення мертвих пейзажів!

- Як на Землі життя розшарувалося на кілька паралельних вимірів, так на інших планетах і супутниках такі варіанти були створені навмисне. Вони мирно співіснують з мертвими вимірами, зображення яких і транслюється на Землю, саме в мертві виміри прямують і послані людьми космічні апарати.

- Нереально... - я глибоко замислилась, не так вже й просто прийняти думку, що знаходишся не на старій матінці Землі, а в невідомих космічних глибинках.

- Розслабся, - штовхнув мене Лей Дукей, - скоро ти звикнеш до подорожей по планетам, як до поїздок на вихідні за місто.

- Так, принц.

- Слід говорити, мій Принц, - поправив мене співрозмовник, похитуючи ногою у чорному блискучому чоботі.

- Я не твоя піддана. Я твоя полонянка. Продовжуй.

- Спасибі, що милостиво дозволила, - посміхнувся Лей. - Можна подумати, це я - твій бранець. Продовжую. Сучасний Титан був створений моїми предками. Острови успішно йшли на аукціонах і заселялися магами та представниками нелюдських рас, охочими до спокою і усамітнення. У той же час, внаслідок створення на супутнику умов, придатних, навіть можна сказати, сприятливих, стало зароджуватися власне життя. Ніхто не може пояснити, чому, але виявилися пропущеними як найпростіші, так і більш складні тварини форми життя, а відразу почали виникати розумні види. Та ти й сама могла помітити присутність шикарної флори і повну відсутність фауни.

- М-м-м...  Правду кажучи, я якось і не звертала на це уваги, але, дійсно, ні жучка, ні павучка...  Але я зустрічала морського дракона!

- Це розумний вид.

- А з чого ж роблять гуляші і котлетки, якими нас годують в академії? Не з розумних же істот?!

- З безликої біомаси, не переживай. Створити їжу, яка імітує справжню, - найпростіше з магічних умінь.