Глава 67: Остання Істина

Коли тіло Наглядача розсипалося на попіл, система "Сіньшуй" заговорила востаннє. Її голос був абсолютно іншим. Зникли нотки партнерства чи підказки. Тепер це був холодний, безпристрасний голос адміністратора, що зачитував фінальний звіт.

[Основну загрозу ліквідовано. Протокол 'Жнива' завершено успішно.] [Виявлено нового Прайм-Кандидата.]

— Що... що це означає? — прошепотіла Лей Рін, дивлячись на повідомлення, що висіло в повітрі.

— Ви перемогли, — відповів голос, і в ньому не було ні радості, ні похвали. — Ви пройшли фінальний тест. Наглядач, попередній кандидат, який провалив свій іспит, виконав свою останню функцію — він довів вашу придатність.

На голографічному екрані, що спалахнув перед ними, з'явилося зображення не галактики, а складної, нескінченної структури, що нагадувала нейронну мережу.

— Це місце — не в'язниця. І не полігон, — продовжив "Сіньшуй". — Це — Колиска. Експеримент по створенню свідомості, здатної керувати реальністю. Творці, раса, яка давно зникла, створили цей кишеньковий всесвіт і систему, здатну ним керувати. Але система — лише інструмент. Їй потрібен пілот. Розум, народжений у стражданнях, зміцнілий у битвах і освячений жертвою. Розум, який не зламається під тягарем абсолютної влади.

Вони побачили зображення Наглядача, молодого і сповненого надії. — Він був майже ідеальним. Але в останній момент він злякався. Він відмовився від свого призначення. І став доглядачем власної в'язниці, приречений вічно шукати собі заміну.

Голограма зникла.

— Ви — його заміна, — сказав "Сіньшуй". — Ви не просто пройшли тест. Ви зробили це втрьох. Ваша синергія, ваш зв'язок — це те, чого система не могла передбачити. Ви — ідеальний, триєдиний кандидат.

З підлоги платформи повільно піднявся п'єдестал. На ньому лежало "Серце Колиски". Кристал спалахнув яскравим, сліпучим світлом.

— Це не зброя. Це — ключ. Інтерфейс до трону цього світу. Торкніться його разом, і ви станете єдиним цілим. Новим божеством цієї реальності. Ви зможете змінити її за своїм бажанням. Створити ідеальний світ. Повернути втрачене. Воскресити мертвих.

Останні слова вдарили Лінь Яня, як розпечений дріт. Воскресити мертвих. Феніксель.

— Це ваша нагорода. Ваше призначення, — сказав "Сіньшуй". — Але є й інший шлях.

Поруч з п'єдесталом з'явилася друга голограма — просте зображення дверей, що вели в сліпуче біле світло. — Ви можете відмовитися. Система визнає ваш вибір. Протокол експерименту буде завершено, і Колиска закриється. Цей світ з усіма його мешканцями буде стертий з реальності. А ви... ви повернетеся додому. У ті самі миті, з яких вас забрали. Ніхто нічого не помітить. Усі ваші спогади, шрами, зв'язок — усе буде стерто. Ви знову станете тими, ким були: самотнім геймером, мовчазною сиротою, цинічним техніком. Ви отримаєте своє старе життя. Але ви втратите одне одного. Назавжди.

Система замовкла, залишивши їх наодинці з вибором, страшнішим за будь-яку битву. Стати богами, але втратити себе. Або повернути себе, але втратити все, що вони знайшли тут.