Глава 40: Серце вулкана

Гаразд. План, що межує з божевіллям, озвучено. Тепер — виконання.

Лей Рін дивилася на нього так, ніби він остаточно збожеволів.

— Змусити вулкан? Лінь, це не іграшковий конструктор. Це геологічна сила! Ми не можемо просто підійти і натиснути кнопку "виверження".

— Нам і не доведеться, — спокійно відповів він, вказуючи на голограму, яку вона досі проектувала. Він збільшив зображення Цитаделі. — Подивися. Вона не просто стоїть на вулкані. Вона вросла в нього. Бачиш ці лінії? Це не кабелі. Це термостійкі трубопроводи. Вони йдуть глибоко в схил.

Він провів пальцем по одній з ліній, яка вела до центральної частини фортеці.

— Цитадель живиться від геотермальної енергії. Вони пробурили схил до самої магматичної камери і встановили там гігантський перетворювач. Вони використовують серце вулкана як свій реактор.

Розуміння повільно осяяло обличчя Лей Рін, змішавшись із жахом.

— Ти хочеш... підірвати їхній реактор.

— Я хочу перевантажити його, — уточнив Лінь Янь. — У нас достатньо енергетичних комірок, щоб створити ланцюгову реакцію. Якщо ми підірвемо їх біля основи перетворювача, це не просто знищить його. Це викличе зворотний викид енергії прямо в магматичну камеру. Ми не змусимо вулкан вивергнутися назовні. Ми змусимо його вибухнути всередині. Під самою Цитаделлю.

Шіан Вей, яка до цього мовчала, зробила крок уперед. Її очі горіли в темряві.

— Де вхід?

— Немає входу, — відповіла Лей Рін, все ще шокована зухвалістю плану. — Вони б не залишили такий об'єкт без захисту.

— Вхід є завжди, — заперечив Лінь Янь. — Будь-яка геотермальна станція має систему охолодження. Вентиляцію. Вони повинні кудись скидати надлишок тепла.

Вони почали вивчати карту, і за кілька хвилин знайшли те, що шукали. Неподалік від основи вулкана, прихована в ущелині, була позначка "Технічний тунель 7-С. Викид плазми".

— Це воно, — сказала Лей Рін. — Старий лавовий тунель, який вони переобладнали під аварійний скид. Він веде прямо в серце гори. Але там... там буде пекло.

— Ми вже в ньому, — відрізав Лінь Янь.

Підготовка зайняла годину. Лей Рін, використовуючи всі свої знання, зібрала імпровізований вибуховий пристрій. Вона з'єднала всі здобуті ними енергетичні комірки в єдиний ланцюг, додавши до них плазмовий детонатор, знятий з рушниці біо-мисливця. Це була груба, нестабільна, але неймовірно потужна бомба.

Шіан Вей віддала їй свій плащ, щоб загорнути пристрій. Вона візьме його на себе.

Вони знайшли вхід. Це була тріщина в обвугленій скелі, з якої виривалися гарячі, задушливі пари. Усередині було темно і неймовірно спекотно.

— Я йду перша, — сказала Шіан Вей, закидаючи бомбу за спину. — Ви — за мною.

Вони увійшли в тунель. Стіни, вкриті застиглою лавою, слабо світилися червоним зсередини. Повітря було настільки гарячим, що дихати було важко.

[Увага! Ви увійшли в зону 'Екстремальні температури'. Ваша витривалість поступово знижується.]

Вони йшли вглиб, і жар ставав нестерпним. І раптом з темряви попереду виповзло воно. Величезна, схожа на саламандру, істота, тіло якої, здавалося, було зроблене з розпеченої магми. Вона рухалася по стінах і стелі, залишаючи за собою шиплячі сліди.

— Лавовий повзун! Охоронець тунелю! — крикнула Лей Рін.

Тварюка розкрила пащу і виплюнула в них потік чистої лави. Вони ледве встигли відскочити.

— Немає часу на бій! Прориваємося! — скомандував Лінь Янь.

Шіан Вей кинулася вперед, її меч залишав на тілі монстра глибокі порізи, з яких сочився вогонь. Але тварюка, здавалося, не відчувала болю. Лей Рін активувала свою нову навичку — перед нею спалахнув напівпрозорий енергетичний щит, який прийняв на себе другий потік лави.

Лінь Янь, користуючись моментом, підбіг до монстра і з усієї сили вдарив списом йому в голову. Пролунав звук розбитого скла, і тварюка з пронизливим вереском почала розсипатися на шматки обвугленої породи.

Вони прорвалися.

Перед ними відкрилося величезне приміщення. У центрі, гудучи і вібруючи, стояв гігантський геотермальний перетворювач — химерне сплетіння труб і механізмів, що йшли глибоко в розпечену магму внизу.

— Сюди! — крикнула Лей Рін, вказуючи на консоль управління біля основи машини. — Якщо встановити бомбу тут, вибух піде прямо в ядро!

Шіан Вей, не гаючи ні секунди, кинулася до консолі і встановила пристрій.

— Таймер! — крикнув Лінь Янь.

— Дві хвилини! — відповіла Лей Рін, активуючи детонатор. — Більше я не можу гарантувати стабільність!

На маленькому екрані бомби спалахнули червоні цифри: 02:00.

І в ту ж мить по всій печері заревла сирена. Їх помітили. З тунелів, що вели вгору, до Цитаделі, почувся тупіт десятків ніг.

Вони були в пастці. Глибоко під землею. З бомбою, що цокала. А до них вже бігла вся армія Наглядача.