Глава 8: Перше полювання

Вийти з-за стіни водоспаду було все одно, що зробити крок з в'язниці на мінне поле. Повітря було густим і вологим, наповненим мільйонами звуків: дзижчанням комах, криками невідомих птахів і далеким ревом, від якого вібрувала земля.

Голод був поганим порадником, він змушував ризикувати. Але Лінь Янь пам'ятав уроки минулої ночі. Він не кинувся в хащі. Замість цього він пригнувся, рухаючись повільно і прислухаючись. Феніксель, як маленька тінь, ковзав поруч, його маленькі очі уважно оглядали все навколо.

Перший урок мисливця: шукай воду. Де вода, там і життя. Вони пішли вздовж річки, що витікала з озера під водоспадом, але трималися на відстані, ховаючись у заростях.

Через годину вони натрапили на те, що шукали. Сліди. Великі, трилапі, залишені якимось травоїдним динозавром.

— Тихо, друже, — прошепотів Лінь Янь, даючи Фенікселю знак завмерти.

Вони обережно пішли по слідах. Лінь Янь намагався застосувати все, що бачив у шоу про виживання: рухатися проти вітру, не наступати на сухі гілки. Це було набагато складніше, ніж у кіно.

[Навичка 'Скритність' розблокована. Рівень: 1.]

Нарешті, крізь листя він побачив свою здобич. Це був ігуанодон, що мирно общипував листя з високого куща. Величезний, метрів дев'ять завдовжки. Надто великий. Напад на таку тушу був би самогубством.

Але поруч з ним паслося кілька дрібніших динозаврів, схожих на гіпси…якось..там…лофодони : ) розміром з велику індичку, швидкі, але цілком досяжні.

Лінь Янь почав готуватися до атаки. Він вибрав одного, що відбився від групи. Потрібно було підійти якомога ближче. Він дав Фенікселю подумки команду обійти з іншого боку.

[Рівень лояльності Фенікселя підвищено до 45/100. Розблоковано команду: 'Відволікти'.]

Коли він був за двадцять метрів, він відчув, як змінилося повітря. Птахи раптом замовкли. Ігуанодон нервово підняв голову.

Із хащів вискочили дві стрімкі тіні. Дейноніхи. Хижаки розміром з вовка, з серповидними кігтями на задніх лапах. Вони рухалися злагоджено і безшумно. Їхньою ціллю теж були гіпсилофодони.

Один з хижаків стрибнув, і маленький травоїдний скрикнув востаннє. Другий дейноніх помітив Лінь Яня. Його жовті очі втупилися в людину з холодним, розумним блиском. Він оскалив зуби, повні гострих, як голки, зубів.

Часу на роздуми не було. Лінь Янь рванув назад, до води. Дейноніх кинувся за ним. Він був неймовірно швидким. Лінь Янь відчув гарячий подих на своїй спині. Він різко розвернувся, виставляючи вперед спис.

Хижак був занадто розумний, щоб налетіти на вістря. Він ухилився, і його кіготь пропоров повітря в сантиметрі від обличчя Лінь Яня.

[Використано навичку 'Ухилення'. Успіх!]

У цей момент збоку, з трави, вилетів Феніксель. Він вчепився в ногу дейноніха, і той заревів від болю та несподіванки, намагаючись струсити маленького нападника.

Це дало Лінь Яню секунду, якої йому бракувало. Він зробив крок уперед і з усієї сили вдарив списом. Дерев'яний наконечник увійшов у бік хижака, під ребра.

[Критичний удар! Нанесено 25 од. шкоди.]

Дейноніх заверещав, його тіло конвульсивно смикнулося. Він спробував розвернутися, щоб востаннє вчепитися в кривдника, але життя швидко покидало його. Жовті очі, що ще мить тому палали люттю, згасли. Туша важко впала на землю. Другий хижак, побачивши смерть партнера, видав пронизливий крик, схопив свою здобич і миттєво зник у джунглях.

[Ворога 'Дейноніх' (Рівень 3) переможено.] [Отримано 50 од. досвіду.] [Ваш рівень підвищено до 2!] [Отримано 2 очки характеристик. Здоров'я та витривалість повністю відновлено.]

Лінь Янь стояв, важко дихаючи. Його руки тремтіли. Почуття перемоги змішувалося з огидою. Він убив. Убив живу істоту. Але в ту ж мить він відчув, як тіло наповнюється новою енергією — системне відновлення після підвищення рівня. Біль, втома — все зникло.

Та ейфорія тривала недовго. Жалібне скавчання повернуло його до реальності. Феніксель. Він кинувся до малюка. На боці динозаврика була глибока рвана рана, з якої сочилася кров.

[Пет 'Феніксель' отримав поранення. Здоров'я: 12/30.] [Увага: Без лікування вихованець може загинути від втрати крові.]

Паніка знову почала підступати. Його єдиний друг у цьому світі помирав.

Полювання закінчилося. Не так, як він планував. Але вони були живі. І в них була здобич — не травоїдний динозавр, а небезпечний хижак.

Він змусив себе відійти від Фенікселя і підійшов до туші дейноніха. І тоді помітив дещо дивне. У грудній клітці хижака, там, де мало бути серце, щось слабо пульсувало блакитним світлом, яке просвічувало крізь шкіру.

[Виявлено аномалію. Спробувати вилучити?]