Беззбройних не вбивають

1. Арторіас збирав нову безсмертну армію, по пеклу десь блукаючи
2. Й тим, хто проти нього — обличчя зриваючи та голосно гукаючи:
3. "Та підемо ми на тих, хто в кайдани закували нас
4. Щоб вино своє спокійно пити десь на небесах"
5. Але це був тільки лиш смертельного початок
6. Необхідно було ще дверей знайти зачаток
7. Що були і навіть без печаток
8. Була лиш одна щілина і один єдиний ключ
9. Чи можливо було їх відчитини голіруч?
10. Арторіаса Бог перевіряти вже не став
11. Бог вже діяти почав
12. У пекло ангела Оцейроса прислав
13. За Себе сильнішого, серед усіх найміцнішого
14. Не було уже й вірнішого
15. Дав Він йому і ключ і зброю
16. Єдине, що йому потрібно було для бою
17. І не вірив навіть Бог, що зможе найсильніший пеклу програти
18. Вірив, що потім буде Сам про нього співати
19. Зайшов він у пекло, але не відразу його ж там зустріли
20. Закрив він мечем своїм двері і лиш тоді ворожі стріли летіли
21. Бився він мов лицар, рубав всіх одразу
22. Поглинав той меч їх душі, ріжучи заразу
23. І ось дійшов момент до джерела справжнісінького зла
24. Коли вже сама доля Арторіаса й Оцейроса звела
25. Бились вони люто — крові плями повсюди розкидали
26. Але поки на ногах стояли, рани їх — поступово заживали
27. Хоча все ж це закінчилося фатально
28. Оцейросу лице вирвали банально
29. Але Арторіас зайшов навіть далі
30. І не цікавили його вже жодні моралі
31. На черв'яка ангел перетворений був
32. І те, як втрачає свій меч — єдине, що Він відчув
33. Оцейроса вбили — в небезпеці ангели та Бог
34. Якщо зло в Рай пробереться — закінчиться пролог
35. Якщо ангели дізнаються, що від демонів помруть
36. Бог їм спокій обіцяв — самі ж Його і вб'ють
37. Арторіас відразу ж забажав підняти меч з землі
38. Але тільки відчув як його руки горять у вогні
39. Меч — крові священного роду жадав
40. А якусь іншу — він не приймав
41. Навіть Арторіас не міг терпіти того розчарування та болю
42. Хоч переможець тільки він після бою
43. Терпів він той меч через силу та муки
44. Хоч мечу все ще бракувало червоної сполуки
45. Лезо його тихо сховалось
46. І без крові вже ніяк не відкривалось
47. Проте на руках Арторіаса краплі крові Оцейроса лишились
48. Усі демони на меч лише дивились
49. Арторіас ті краплі крові позбирав — і у повітря високо підняв
50. У кожного із пекла — краплю крові він відняв
51. Хотів він так переконатись чи нема нащадків роду славетного
52. І спершу не знайшлось когось конкретного
53. Але особливим виявився начебто простак
54. Лоуренс, що не мав жодних ще відзнак