РОЗДІЛ 6.1. Циркова вистава

РОЗДІЛ 6.1. Циркова вистава

Після вечері дівчата дружною юрбою відправилися на центральну галявину. До початку вистави ще залишалося близько двадцяти хвилин, але цікавість гнала їх зайняти місця заздалегідь.

Арена для виступу циркових артистів була споруджена під відкритим небом. Вона представляла собою коло діаметром метрів п'ятнадцять із невисоким бортиком. Поруч розташовувався квітчастий балаганчик, на правому боці якого були намальовані люди в дивовижних костюмах з безглуздим гримом на обличчі. Макіяж робив їх всіх як один схожими на сумних щокатих хом'яків. Ох, і вигляд у місцевих клоунів. Втім, навряд чи хтось зміг би пояснити Глаші, чим кращі намальовані на півобличчя губи земних клоунів.

Протилежну сторону балаганчика прикрашав портрет імпозантного чоловіка з акуратними вусиками і фігурною борідкою у високому капелюсі-конусі. Напис свідчив: маг-ілюзіоніст Іо-Кіо. Фокуси Глаша любила. З її точки зору це був найцікавіший жанр циркового мистецтва. Колись, будучи дитиною, подивилася шоу Девіда Коперфільда ​​і довго перебувала під враженням від його нереальних польотів. Дух захоплювало, коли він з легкістю злітав під купол, ще й із дівчиною на руках. Виступ артиста, який вміє спритністю рук творити на сцені дива, обіцяв зробити виставу вражаючою. А це саме те, що Глафірі потрібно. Може, хоч фокуси дадуть невеликий перепочинок мозку, заповненому виснажливими думками.

Навколо арени були встановлені ряди розкішних м'яких крісел. Для дівчат призначалися місця в першому ряду навпроти балаганчика. Не встигли Глаша та Зурім влаштуватися, як до них підскочила Лаймієта:

— Можна мені з вами?

Хитрющий погляд малятка видав її тактику. Напевно, батько не дозволить дивитися виставу, яка повинна закінчитися тоді, коли дітям належить бачити десятий сон. Але якщо Лаймі візьмуть під опіку Глаша і Зурім, то ще невідомо, чи зважиться батько воювати відразу з трьома дівчатами.

Східна красуня посадила дитину собі на коліна, і та вдячно обвила її шию руками.

Розрахунок Лаймієти виявився стовідсотково вірним. Бріус і Крайс облили дівчат променистими посмішками, проходячи повз, але ні слова не сказали дитині. Та, щоправда, про всяк випадок так щільно притулилася до Зурім, що відправити спати її можна було лише в комплекті зі східною красунею.

Хлопці зайняли місця в другому ряду. Дівчинка, зрозумівши, що небезпека минула, почала весело щебетати, розповідаючи, як минув її день. Ось хто справжній антидепресант. Зурім, колір обличчя якої все ще віддавав зеленим, пожвавилась і стала посміхатися. Лаймієта повідала, як спритно перехитрила няню, вдавши під час тихої години, що заснула.

— Закрила очі і лежала тихенько, як мишка, але щойно вихователька вийшла з кімнати, я підскочила з ліжка і стала гратися.

Зурім ніжно гладила дитину по голівці. Було помітно — не може намилуватися. А миле бісеня, що так запало їй у душу, продовжувало активно ділитися новинами. Проте найважливішу, як справжня інтриганка, Лаймі приберегла на кінець. Округливши від захоплення очі, повідомила, що тато скоро буде, немов справжній актор, грати в спектаклі.

— Правда-правда, він сам мені сказав.

Вистава розпочалася з виступу акробатів. Вони відразу створили атмосферу свята. Їхні облягаючі сині костюми іскрилися в променях призахідного сонця. Атлети з легкістю виконували запаморочливі елементи. Але Глаші більше подобалося спостерігати не за тим, що відбувається на сцені, а за реакцією Зурім і Лаймі. Вони синхронно завмирали від хвилювання, коли акробати заходили на який-небудь особливо вражаючий трюк, і в унісон пищали від захвату, коли гімнастам вдавалися їхні карколомні задумки.

Кінець номера виявився особливо феєричним. Артисти спорудили живу піраміду з чотирьох осіб. При цьому на самомій верхівці мініатюрна гімнастка завмерла в позі «ластівка». Глаша бачила її абсолютно безстрашний погляд. Лаймієта захоплено шепотіла, що коли виросте, обов'язково стане акробаткою. Втім, після виступу еквілібристів на величезних люмінісцентних кулях дитина змінила думку щодо майбутнього роду занять. А ще за час вистави вона встигла побажати стати жонглером, канатоходцем і дресирувальником собачок.

Заключним номером були оголошені фокуси. На сцені з'явився той самий Іо-Кіо, портрет якого красувався на одному з боків балаганчика. Ілюзіоніст в один момент заволодів увагою публіки. Що не дивно, з огляду на його чарівність і талант. Як у нього виходило з нічого робити щось? Ось він демонструє глядачам порожні долоні. Наступної миті стискає праву руку в кулак, а лівою дістає з нього хустку. Хустка по його команді складається у вузький конус і завмирає в повітрі. Після чого фокусник підпалює її. Полум'я не дає роздивитися, звідки на місці згорілої хустки з'являється троянда. Глядачі ахають, а Іо-Кіо підходить до Глаші і з легким уклоном вручає квітку.

Це було так ефектно і так несподівано, що Глафіра, не замислюючись, прийняла подарунок. Машинально піднесла бутон до обличчя, щоб вдихнути аромат. Справжня жива троянда — Глаша навіть заплющила очі від задоволення. Але більше ні на секунду не відривала погляд від сцени. Наступні трюки були ще більш видовищними. Спочатку різні предмети, підкоряючись командам фокусника, піднімалися в повітря, а після він і сам відірвався від сцени на кілька сантиметрів і завис, посилаючи повітряні поцілунки глядачам.

— Для наступного фокуса мені знадобиться доброволець, — оголосив Іо-Кіо, коли на сцену винесли прямокутну кабінку в людський зріст і помістили її на невеличкий постамент. — Може, це будете ви? — ілюзіоніст підійшов до Глаші і галантно подав руку.

Що собою представляє наступний трюк, Глафіра й гадки не мала. Але терзали підозри, що Іо-Кіо задумав щось на зразок улюбленого земними фокусниками розрізання жінки навпіл. Глаша якось стала свідком такої вистави. Асистентку ілюзіоніста помістили у видовжений ящик і розрізали разом із ящиком на дві частини. Обидві половинки жінки почувалися чудово. Дійство виглядало ефектно, але трохи моторошно. Особливо те, як нижня частина тіла вела незалежну від верхньої життєдіяльність, безтурботно рухаючи ногами.