Розділ 1

Тея

Я повертаюся додому, так і не порозумівшись до кінця з Бартом. Якась таємниця оточує його. Чому він боїться, що Правитель Озерного Краю видасть його королю Диких Земель? Чим таким цінний він – молодий дракон із військової школи? Барт не розповідає мені всієї правди про себе. Але і я не до кінця відверта з ним, я так і не відкрилася йому, не розповіла, що Правитель Найнт – мій батько. І я – його єдина дочка.

– Тею, ми вилітаємо завтра вранці. – Тато вже чекає на мене, і прямо з порога повідомляє «радісну» звістку.

– Батьку, можна я залишуся поки що тут? Я не хочу повертатися до столиці.

– Визнавай, Тею, ти знову рятуєш якесь кошеня з поламаною лапкою?

– Ти дуже добре мене знаєш, тату! – зніяковіло сміюся я. Знав би тато, чому я хочу залишитися, він би зовсім по-іншому зі мною розмовляв. Його єдина дочка закохалася в простого дракона з Диких Земель! Та ще й військового. Звичайно, ми зараз не воюємо з Королівством, та і шлюби наших жінок із їхніми чоловіками – звичайна річ, але простий воїн, хай навіть випускник елітної військової школи – не може бути парою для єдиної дочки Правителя. Наші стосунки не мають перспектив. Але я не можу відмовитися від свого коханого. І вже готова на шалений крок.

– Батьку, відкладімо повернення до столиці хоча б на один день? – скиглю я.

– Кошеня влаштувати хочеш? Гаразд, один день! Вирушимо післязавтра. Прилаштовуй свого чергового бідолаху. – Батько усміхається, а в мене серце щемить. Не хочу я його обманювати, але, якщо Барт впевнений, що йому не можна зі мною в Озерний Край, значить, я зроблю все, щоб вирушити з ним у Дикі Землі!

Я користуюсь відстрочкою, яку дав мені батько й наступного дня лечу до підніжжя гір на зустріч із коханим.

Барт

Я чекаю Тею в обумовленому місці, як і весь останній рік.

– Барте, завтра я відлітаю до столиці. Я повернуся, як тільки зможу! – знов починає болісну для обох розмову дівчина.

– Тею… Можливо, ми більше ніколи не побачимось, – я намагаюся пояснити моїй коханій те, що мав би зробити давно.

– Чому?? Наші держави не воюють, а якщо ми ініціалізуємо нашу Істинність, після повноліття завадити нашому шлюбу вже не зможе ніхто!

– Навряд чи ми зустрінемося ще колись. Швидше за все мене відправлять служити в дальній гарнізон, на Північ. – Я говорю це Теї, тільки щоб заспокоїти. Насправді далекий гарнізон – це недосяжна мрія, єдина, яку я можу собі дозволити. Але реальні перспективи такі, що, найімовірніше, мені доведеться влаштуватися в одному з королівських підземель. Саме там і пройде моє життя.

– Барте, я хочу провести цю ніч, нашу останню ніч, з тобою… – слова коханої вибивають ґрунт з-під моїх ніг, і я падаю перед нею на коліна.

– Тею! Ти не розумієш, про що просиш! У мене немає родового кільця. Я не зможу зробити тебе своєю дружиною! І якщо ти завагітнієш, народиться бастард! – з гіркотою говорю я. – Такий самий, як і я!

Остання фраза вирвалася мимо моєї волі. Але сказаного не повернеш. Тея здавлено скрикує, але струсивши головою, впевнено каже:

– Хай буде бастард! Але від коханого!

Я гарчу, але після цих слів уже не можу стримуватись. Ми віддаємося почуттю, що переповнює нас, забувши про реальність і всі наші проблеми.

– Барте, ти відчуваєш те саме, що і я?? – Тея лежить у моїх обіймах і, поклавши голову на мої груди, накручує на пальчик моє волосся.

– Так, Тею, ми з тобою – Істинна Пара! – притискаю кохану до себе, намагаючись усвідомити, що ж я щойно накоїв.

– Але чому ж наша Істинність не ініціалізується? – дивується дівчина.

– Ми не повнолітні, Тею. Поки не пройде перше доросле линяння, ми тільки відчуваємо Істинність, але зв’язок до кінця не встановлюється. – Пояснюю все дівчині, розуміючи, що тільки-но просто скористався цим. Тея, напевно, сподівалася на ініціалізацію Істинності після нашої близькості. Вона надіялася, що тоді її батько нічого не зможе протиставити й дасть згоду на наш шлюб.

Грег

– Грегу, у Барта скоро линяння почнеться. – Знову Гріт за своє! Весь останній рік, під час кожній нашій зустрічі, він повторює мені одне й те саме, ніби я і сам цього не знаю!

– І?

– Ти ж розумієш, коли він покриється золотою лускою, приховувати його походження буде неможливо!

– Не факт, що він буде золотим драконом! Ми з його матір’ю не були Істинною Парою.

–  Так само як і з матір’ю Ердана та Раяна. Кров золотих сильна. Барт буде таким, як і його брати – золотим драконом. Може. вже настав час їх познайомити?? Чи ти збираєш його все життя ховати? Як? Замкнеш у підземеллі?

Я не знаю, що сказати, тому що ще не прийняв рішення, як вчинити, тому у відповідь тільки ричу.