Пролог Агентство, якого ще не існувало

У квартирі Агати було тихо.

Ну… майже тихо.

— Діма, ти можеш хоча б п'ять хвилин нічого не чіпати? — запитала Агата, дивлячись на свого друга.

— Можу! — весело відповів він.

За секунду Діма підняв зі столу лупу.

— А це що?

— Лупа.

— А навіщо вона?

— Для детективного агентства!

Діма задумливо подивився на лупу.

— Точно. Нам потрібне агентство.

Агата повільно повернула голову.

— Що?

— Детективне агентство! Ми будемо розслідувати загадки, знаходити підказки й розкривати таємниці!

Агата на мить задумалася.

А потім усміхнулася.

— А знаєш? Це чудова ідея.

Вона підвелася, підійшла до столу й дістала чистий аркуш паперу.

— Отже, нам потрібна назва.

— «Два детективи»! — одразу запропонував Діма.

— Просто?

— Зате зрозуміло!

Агата засміялася.

— Добре. Детективне агентство «Два детективи».

Вона написала назву великими літерами.

Потім вони почали облаштовувати свій маленький штаб.

Діма приніс блокнот.

Агата знайшла папку.

На столі з'явилися ручки, записники й та сама лупа.

— Тепер ми справжні детективи! — оголосив Діма.

— Майже, — відповіла Агата.

— Чому майже?

— Бо в нас немає жодної справи.

Діма подивився на порожню папку.

— Ну… це тимчасово.

Вони обоє засміялися.

Агата прикріпила на стіну табличку з назвою агентства.

І саме в цей момент їхня детективна історія почалася.

Вони ще не знали, яка загадка стане їхньою першою справою.

Не знали, скільки таємниць приховує звичайне місто.

І навіть не здогадувалися, що зовсім скоро їхній маленький штаб перестане бути просто кімнатою з блокнотами.

Адже іноді найцікавіші пригоди починаються саме тоді, коли ти їх зовсім не очікуєш.

Кінець прологу.