20

Цього дня сталося найстрашніше. Такого ніхто не очікував.

Уже була середина грудня. З самого ранку сніжило, але чомусь не сильно.

- Ото все ваше глобальне потепління. Колись сніг падав ше в листопаді, а тепер незнати чи зимою випаде, - усе нарікав Борис.

Володя ходив до школи в передчутті канікул. Але казали, що їх ще можуть відправити на карантин, адже вже почав розвиватися якийсь невідомий вірус.

У школі  нічого нового. Іван далі сидів за останньою партою. Час від часу вони перекидалися фразами з Миросею. На свого колишнього друга навіть не дивився.

А Володя... ні з ким більше не спілкувався. Хіба-що деколи перекидувалися кількома слова і все.

***

Мирося.

Уже понад два тижні я ходила на гурток драматургії. Мені дуже подобалося. Завжди після завершення по мене приходив Захар і проводжав мене додому. І ось сьогодні я вийшла, а під школою стояв він.

- Ну і нашо? Змерзнеш ше, - запитала я, підійшовши до нього ближче.

- Дурниці, - відмахувався він. Ми йшли додому і жваво розмовляли.

- Ти ше не вдягла мій подарунок, - він глянув на мою шию.

- Та я постійно забуваю. Він мені подобається, чесно.

- Коли будеш Йок, будеш мати такий цілу кімнату, - Захар захоплено розводив руками.

Я лише сміялася. Боротися з ним не було сенсу.

- Ну ось ми і прийшли, - вказала я на свій дім.

- На добраніч, Мирось, - побажав мені Захар і пішов додому.

Я зайшла до своєї кімнати. І у двері відразу постукала мама.

- Знову він тебе проводжав? – спитала вона.

- Ага, - видихнула я.

- Обережною будь, - попереджала мати.

Їй це не подобалося. Вона теж не хотіла, щоб я колись зійшлася з ним. Як друг – підходить, а як зять – ніколи в житті. Я точно знала, що ніколи не стану йому дружиною...

***

Усі спокійно вечеряли. Хоча бабусі шматок у горло не ліз, тому вона сиділа і дивилася в тарілку.

- Мамо, шо сталося? – насторожилася Лера, адже цілий з Євою все було добре.

- Ой, не знаю, доню, не знаю. Якесь таке дивне відчуття під вечір. Ніби має шось статися.

- Ти просто хвилюєшся через Орисю. Але все буде добре, - Інна погладила свою маму по спині. Для Володі це виглядало, як махання рукою в повітрі.

І на кінець трапези, коли Єва збирала брудні тарілки і ставила в посудомийну машину, у двері хтось постукав. Це було так не очікувано, шо бабця кинула з рук свою склянку.

Валерія кинулася до дверей, а там... Жінка. Бліда. У зимовій куртці.

Лера ступила крок назад.

Усі застигли, коли побачили...

Єва – присіла на лавку і очі в неї стали, як блюдця. Уламки склянки задзеленчали на підлозі.

Валерія намагалася щось сказати, а Інна налякалася, мов привида побачила і стала найдальше, хоча була з сестрою найбільш близька.

Володя не знав як реагувати. Для нього був подвійний шок, адже він ще й побачив тітку молодою! Чому дар раптом не спрацював? Перевів погляд на всіх інших – вони старі.

- Орися? – спитала першою Валерія, оглядаючи сестру з ніг до голови. Та мала досить непоганий стан як для людини, яка майже два місяці ховалася невідомо де.

- Я вернулася. І просто хочу вже додому, - вона міцно обійняла старшу сестру.

- Ти нам поясниш? – спитала Інна і теж обійняла Орисю.

Всі сіли на кухні і почали слухати розповідь жінки.

- Ну... Навіть не знаю, - завагалася жінка.

- Доню... – Єва погладила дочку по голові.

- Я... – голос тремтів, мов останній лист на дереві, - вирішила просто так зареєструватися на сайті знайомств, хоча я знала про ситуацію з Олею, але... подумала, шо я такою не буду.

Вона на мить замовкла і погладила білі кісточки на руках. Зробила глибокий вдих і видих, а тоді провадила далі:

- Познайомилася я з Ігором. Ми домовилися зустрітися якраз там... – вона злякалася називати місце конкретніше, - мене навіть це не здивувало. До сих пір не розумію, як я на це повелася? Він... почав вимагати зразу від мене гроші. Тоді приїхала ше якась там жінка. Вони почали сваритися. Я зрозуміла, шо він шахрай, який виманює гроші в жінок. Втекла. Ше лишила всі свої речі, бо боялася, шо він мене знайде. І жила в всяких дешевих готелях. Трохи ше мала грошей. Важко було... А ше й боялася... Вертатися. І боялася за всіх вас, - тут вона розплакалася.

Єва пригорнула її до себе.

Одна таємниця розкрилася для Володі, але це була тільки крапля в морі.