Детектив Володі

14

Володя взяв книжку в Івана. Він думав, що друг вже не буде таким холодним і вони зможуть разом продовжити розслідування, але той байдуже дивився у вікно. Здається, його взагалі не хвилювало, що відчуває Володя. Наче він з ним не дружив уже 6 років.

- Іван... Може, послухаєш? - Володя нізащо не втрачав надію на примирення.

- Ну ти не розумієш слова «ні»? – вибухнув хлопець. – Ліпше би ми ніколи не починали дружити.

Володя аж завмер від цих слів. По всьому тілу пройшовся холод, ніби на нього щойно вилили відро крижаної води. Він спробував щось сказати, але зумів лише хапати губами повітря. Руки стиснулися в кулаки.

- Я би ніколи з тобою так не зробив. Якшо ти так цього хочеш, то ти мені більше не друг! – крикнув на кінець Володя та попрямував до виходу. Тепер більше не буде миритися з Іваном. Він зробив усе, що міг. Просив вибачення. Простив Івана. Але дружбу не можна повернути, якщо цього хоче лише одна людина. Тепер він ні з ким ніколи дружити не буде. Ніколи.

Уляна Грабова

Подобається

#772 в Детектив/Трилер
#289 в Детектив
#532 в Молодіжна проза
#137 в Підліткова проза

У тексті є: розслідування, сімейна драма та родинні таємниці, шкільне життя

Відредаговано: 26.09.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись