8

Наступний ранок почався цілком банально і романтично. Він розбудив мене з вимогою ранкового сексу і на моє прохання прийняти душ і почистити зуби перед сексуальним контактом він ніяк не зреагував. А точніше не дозволив мені зробити ні те, ні інше. Сам встав за пів години раніше, поголився, прийняв душ. Ароматний і свіжий підкотив до мене, а я всю близькість боялася зайвий раз видати стогін, щоб не чути було, як не свіжо пахне від мене.

   У душ не відпустив, а сам потім протягом дня підколював мене з приводу моєї неохайності. Цілком діловито він зажадав і приготування сніданку для нього, до того ж я мала вкластися у двадцять хвилин. Оскільки Олександр має бути на роботі до дев'ятої.

-Коли я встигну? - млосно відповіла я, потягуючись у ліжку. - Я в душ хочу.

-Згоден... Тобі не завадить! Але сходиш потім!

-Я не помилилася?  Ти почав заціловувати мене і не відпустив у душ перед сексом!

-Я дуже хотів тебе, крихітко!

-Тоді будь трохи делікатнішим, будь ласка...

-Зрозумів... - посміхнувся він винувато.

За цю посмішку йому можна було все пробачити. Але коли я подала йому два смажених яйця з тостами, намазаними перетертими з морською сіллю авокадо, він бридливо скривився і запитав:

-А кава де?

-Не знайшла... - спокійно відповіла я.

-Я буду на роботі, скоріше до пізньої ночі. Озирнися тут, будь ласка, що, де лежить. Я впевнений, ти виправишся і до вечора я зможу смачно повечеряти.

-Шлях до серця чоловіка лежить через шлунок... - задумливо промовила я, відкриваючи кухонні шафки в пошуках кави.

-А через що лежить шлях до жіночого серця? - весело поцікавився він, колупаючи яєчню і змахуючи виделкою авокадо з тосту.

-Шлях до серця жінки взагалі лежати не повинен! Він має стояти! - розсміялася я, підійшла й обійняла його зі спини.

   Олександр тактовно звільнився від моїх обіймів і вимовив:

-Я вже зібраний, а ти можеш пом'яти мій зовнішній вигляд.

-Та ну... - з нерозумінням констатувала я. - Кави так і не знайшла. Залиш грошей, я прикуплю нам чогось до вечері!

-У холодильнику ще повно продуктів! Розберешся! І кава лежить у тумбочці внизу за кавоваркою. Найімовірніше, до обіду прийде майстер змінити замки. Впусти його.

   Він чмокнув мене в щічку перед виходом і знову невдоволено покрутив носом.

-У душ обов'язково! - нагадав він і зачинив двері.

   Я хотіла відчинити їх і крикнути йому навздогін кілька лагідних слів з приводу його колючого зауваження, але виявила, що двері зачиняються на замок за допомогою ключів, яких, звісно ж, я відразу знайти не змогла.

   Як, втім, і протягом усього дня. Прийнявши, нарешті, всі необхідні гігієнічні процедури, у мене виникло бажання поїхати до себе додому, взяти кілька свіжих речей і трохи косметики, але ключів ніде не було, і я вирішила зателефонувати Олександру. Кілька разів він пропустив виклик, а потім передзвонив сам.

-Вероніка! Я працюю і краще тобі не дзвонити сюди. Але якщо щось термінове я вислухаю. У тебе хвилина.

   Голос був незадоволений і я забула причину дзвінка до нього.

-Я хотіла... Я хочу додому до себе поїхати...

-Чому? - він тут же змінив тон.

-Взяти речі свої. Я у футболці твоїй. І вийти хочу. Майстра досі немає.

 Я взяла я себе в руки та змінила тон.

-Дочекайся майстра і потім вийдеш! У чому проблема то?

-Думала зможу встигнути до його приходу. Ну гаразд. Ти маєш рацію...

Він скинув виклик. Очевидно, був справді зайнятий чимось важливим. Ну раз не можна дзвонити, значить у мене є цілий день для себе. Я можу відіспатися, а до вечора зроблю всі необхідні справи. Вирішила, що побуду в Олександра ще кілька днів, щоб не набридати, а там видно буде.

    Майстер вставив новий замок, і я ледве втрималася від спокуси, щоб не залишити собі таємно один із запасних комплектів ключів. Це була хвилинна спокуса, яка одразу ж розвіялася. Поміркувавши, я зрозуміла, що мені це зовсім не потрібно. Що якщо мене щось буде не влаштовувати, я завжди можу піти звідси та більше не повернутися. Про закоханість говорити було рано. Поки що достатньо нюансів, які стримують мене не закохатися в нього по вуха. Хоча, мушу зізнатися, після сексу з ним я почала думати частіше про нього і ловити приємні, млосні флешбеки. Але щось у ньому є безумовно привабливе, загадкове і незвідане. Хотілося дізнатися про нього трохи більше. Розкрити його непокірну натуру і розкопати там безліч дорогоцінних каменів у вигляді незліченних позитивних рис його характеру.