Новий дім

Отже, таки все вирішують гроші.

Я стою біля будинку, який для мене орендувала невідома жінка. Вона скинула мені адресу й сказала, що все сплачено та я можу заселятися. Район, треба сказати, дуже розкішний.

Ось стою з купою речей, які все ще не почала вивантажувати з авто, і запитую себе: що я тут забула? Переді мною великий двоповерховий будинок, який я ніколи б не змогла собі дозволити самостійно.

Відповідь ніяк не знаходиться. Це однозначно була помилка. Денис мене кинув. Він динамить мене або має інші, невідомі мені причини, щоб уникати спілкування зі мною. І не має значення, жонатий він чи ні. Я не мала сюди приїздити.

Та я вже тут.

Переконую себе, що поїхати назад завжди зможу. Та чи цього хочу насправді?

Щойно відкриваю багажник і тягнуся за найбільшою валізою, як невідомо звідки до мене підходить жінка.

— Вітаю. Я Ема.

— Добридень. Вікторія, — представляюся і протягую їй руку.

Емма має біляве довге, можливо, нарощене волосся, білозубу усмішку та засмаглу шкіру. Вона схожа на модель більше, ніж будь-хто, кого я знаю. Лише змусивши себе, зрештою відриваюся від її ідеального тіла.

— То ви наша нова сусідка?

— Ну, я житиму якийсь час у цьому будинку.

— Ласкаво просимо. Може, вам речі допомогти занести?

— Дякую, але не варто. Це лише частина всього. Решта приїде вантажівкою, — брешу й продовжую дивитися на нову знайому.

Виявляється, я куди вправніша у брехні, ніж думала.

— Тоді запрошую вас сьогодні до мене на вечерю. До того ж це чудовий привід познайомитися з іншими сусідами.

— Дякую.

— Поки немає за що. Ви ще не куштували шашлик, який готує мій чоловік. Присягаюся, це найсмачніше, що ви коли-небудь їли.

Я ледве стримую язика за зубами, щоб не бовкнути, що з її вигляду здається, ніби вона харчується самим лише сонцем. Але у відповідь лише посміхаюся. Що мені ще залишається робити, як не прийняти пропозицію?

Вона йде, а я починаю заносити речі. Їх замало для будинку, у якому три спальні й чотири ванні кімнати. А ще гігантський басейн.

Мені подобається мармурова кухонна поверхня, запах дерева та чистоти. Подобається, які меблі підібрав дизайнер. А в ліжко у своїй спальні я просто закохалася.

Та я не хочу думати про те, скільки часу доведеться витрачати, щоб прибрати цей будинок.

Із спальні є балкон, і краєвид із нього на гори та море вдалині тепер мій улюблений.

Сьогодні я зовсім не планую все розкладати та обживатися тут. Натомість тягну до спальні одну з валіз. Дістаю білу сукню на бретельках. Вмикаю праску, а поки з пляшки з тієї ж валізи наливаю собі в кришталевий келих трохи вина.

Що ж, познайомитися з новими сусідами — дуже важливий етап у житті кожної людини.

Коли стою біля дзеркала й підводжу губи, на телефон приходить смс.

«Ти готова дізнатися більше про чоловіка, в якого закохалася до нестями?»