3

Він по-діловому показує рукою на чорне шкіряне крісло, що стоїть навпроти його ідеально відполірованого столу. Мій шеф увесь такий зосереджений і офіційний. Прямо як Генеральний секретар ООН на надзвичайному засіданні. З єдиною лише різницею, що на нашому чудовому консиліумі ми навряд чи будемо обговорювати важливість миру в усьому світі. Очікувано.

— Місс Карр, прошу, сідайте.

Його фальшива ввічливість мене не обдурить, уже я-то не з чуток знаю про його акторську майстерність.

— Місс Карр, як ви вже знаєте, ви були прийняті на посаду мого помічника.

— Так, думаю, я в змозі усвідомити цей факт.

— Помилкове трактування моїх інструкцій призвело до певного непорозуміння.

Слово непорозуміння він вимовляє з неприхованим роздратуванням, спрямовуючи свій суворий погляд у бік вагітної помічниці. Я чемно усміхаюся, дивлячись просто в його холодні блакитні очі. На мить я відволікаюся, помічаючи, наскільки їхній колір насичений і яскравий.

— Сталася помилка, і цією помилкою є ваше призначення на посаду, місс Карр.

Я здивовано піднімаю брову, усе ще чемно усміхаючись. Хоча зовсім не здивована.

— Я пройшла всі етапи співбесід і була обрана, якщо не помиляюся, зі ста шістдесяти претендентів.

— Зі ста шістдесяти двох, і ви з честю витримали відбір. Але справа ось у чому. На цій посаді я хочу бачити виключно чоловіка. Це була одна з моїх основних вимог.

— Я навряд чи брала б участь у співбесіді, якби ця вимога була озвучена. Вам так не здається?

— Це не ваша помилка. Я був відсутній у країні протягом двох тижнів і за цей час доручив Евелін знайти собі заміну. Я приношу свої вибачення за це непорозуміння, але ви не можете бути моїм особистим помічником.

— Я обійшла всіх претендентів, включно з чоловіками. Можу я почути вагому причину, чому я не підходжу? Крім того, що я жінка, зрозуміло.

Я очікую нарешті почути щось цікаве про те, яке незабутнє враження я справила на свого нового боса своїм умінням налагоджувати екстримальну комунікацію в умовах чоловічої вбиральні.

— Справа в тому, що за останні п’ять років уже дві мої помічниці пішли у декрет. Я вважаю, що виконав свою норму з підвищення народжуваності в країні і хочу нарешті певної стабільності в цьому питанні.

— Але я не збираюся заводити дітей.

— Це не має значення.

— Цікава у вас позиція щодо цього. Чому ж так безкомпромісно?

У нього дзвонить телефон і, не бажаючи, мабуть, продовжувати зі мною суперечку, він встає і відходить до вікна, щоб прийняти дзвінок. Він зосереджено слухає співрозмовника і лише зрідка дає ділові коментарі по темі розмови. Ця розмова для нього важлива. Я розумію це по сигналах його тіла. Голос твердий і спокійний, але носок його дорогої туфлі відбиває канкан на килимі. Він зосереджено потирає скроню.

Розглядаю свого боса, поки він зайнятий розмовою. Я надаю перевагу трохи недбалому стилю в чоловічому образі, легка неголеність, трохи розкуйовджене волосся, ніби після гарячого сексу. Така собі продумана недбалість, що підкреслює чоловічий магнетизм. Знаю, у мене доволі збочений погляд на діловий стиль. Але Коул, як справжній перфекціоніст, надає перевагу патологічній акуратності й досконалості у всьому. Строгий дорогий костюм сидить як влитий, темно-русяве волосся вкладене в ідеальну зачіску, на столі зразковий порядок, усе бездоганно. Але чим більш ідеальна людина зовні, тим страшніші демони всередині. Що ж із вами не так, містере Коул, які ваші таємні демони?

— Так, я розумію, що Медікал Девелопмент має низку інших пропозицій. Так, найвагоміші аргументи я планую озвучити на нашій зустрічі. У п’ятницю о сьомій. До зустрічі, Джордж.

Він закінчує розмову і повертається в мій бік. На мить на його обличчі з’являється вираз, який можна прочитати так: ви все ще тут? Це навіть трохи зачіпає мене. Він поблажливо каже

— Не хочеться більше затримувати такого цінного спеціаліста. Переконаний, з вашою, він на секунду задумується і з сарказмом додає, діловою хваткою ви швидко знайдете нам заміну.

Я хочу поставити його на місце, але лише холодно усміхаюся, дивлячись у його гидке і водночас ідеальне обличчя. Я розумію, з ким маю справу. Ця людина надто розумна і розважлива. Він більше не збирається витрачати на мене свій час і поблажливо вирішив не торкатися теми нашого незабутнього знайомства. Як люб’язно з його боку. Але я не настільки наївна, щоб не розуміти, що це впливає на його рішення звільнити мене, навіть не дізнавшись, яка я в роботі. Я не дозволю йому судити про мене за тим видовищем, свідком якого він став у чоловічій вбиральні. Я маю право на особисте життя, навіть таке провально-паскудне, а ось мої професійні якості я принижувати не дозволю.

— Це ваша компанія, містере Коул, і безумовно останнє слово за вами. Під час співбесіди ваша особлива вимога не була озвучена. Згідно з підписаними мною документами, я офіційно є вашим помічником. Хочете звільнити мене, тому що я жінка? Спробуйте. У наших судах люблять такі швидкі справи.

Я говорю підкреслено ввічливо, без жодної тіні загрози чи агресії в голосі. Мені це й не потрібно. Усе, що я хочу передати, він читає в моєму твердому погляді. Я впевнена в собі, мої слова не порожній звук. На мить на його обличчі з’являється зацікавленість. Він розуміє, що його тактика провалилася. Виявляється, дамочка з чоловічої вбиральні здатна не прогнутися під його тиском. Його це навіть розважає. Ну що ж, рада внести трохи різноманіття в життя досвідченого майстра переговорів і стратега вісімдесятого рівня посеред нудного робочого дня. Він дарує мені свою отруйну усмішку, яка, до речі, змушує мене тремтіти в передчутті його наступного кроку. Мене теж розважає ця гра.

— Місс Карр, ви взагалі розумієте значення посади особистого помічника? Ви хочете позбавити мене права обирати особистого помічника?

— Я прекрасно розумію значення слів дискримінація за статевою ознакою, містере Коул. І,здається, це ви намагаєтеся позбавити мене моїх законних прав.