Дід у грі 1: Нове життя

3. Навчання

Я моргнув і опинився на галявині. Витоптаний коричнево-жовтогарячий шматок землі метрів десять на десять і чисте блакитне небо над головою. Сонця, як і раніше, не було видно. Може, воно за спиною, але я не міг цього визначити. Тінь від мене не падала, щоб смажило спину — не відчував, але й подивитися я теж не міг, бо навіть мізинцем не ворухнути, тільки очі були в моєму розпорядженні.

Посеред галявини утворилася сіра хмара, і з неї вийшов Хокланд чи як його там.

— Поверніть голову праворуч.

Мені відразу захотілося висловитися, куди я йому засуну це «поверніть голову праворуч», але рот мене не слухався.

— Не чиніть опір, чим швидше ми покінчимо з формальностями, тим швидше ви дізнаєтеся все про місце, в якому опинилися — Мірантирі.

Ну гаразд, вусатий, поки що я продовжу танцювати під твою дудку, але не вічно гратиме музика тільки з твого патефона. Я, змирившись із тим, що знерухомлений і нічого не можу зробити, повернув голову праворуч. Єдринський батон! Зміг повернути.

— А тепер поверніть голову ліворуч.

Повернув без проблем. Шия знову була мені підконтрольна.

— Присядьте.

Я сів.

— Встаньте.

В рот мені лопату, я встав.

— Підстрибніть.

Серйозно? Це вже не смішно. Що за зарядка для вагітних?

— Прошу вас, підстрибніть.

Я підстрибнув. Коли ноги знову торкнулися землі, я відчув, що губи повернулися в моє розпорядження.

— Ах ти ж бл ...

Слово на половині обірвалося, і губи знову зрослися, дозволяючи мені лише мугикати. Вусатий розчаровано похитав головою, прикривши очі.

— Щоб уникнути конфузів та судових позовів від батьків дітей, які відвідують Мірантир, матюки тут заборонені! Після трьох попереджень ви отримаєте бан на день, після ще трьох — на тиждень, після ще трьох — довічний.

Губи знову ожили і повернулися в моє підпорядкування.

— Не знаю, шо таке бан, може, ти мав на увазі, шо отримаю в жбан, але якось це пахне цензурою. Я шо, уві сні у фільм потрапив?

— Ні, ви у Мірантирі.

— Мені це аж дуже допомогло. А як це? Матерщина заборонена, а ось вбивства та кров — звичайна справа?

— Для осіб молодших вісімнадцяти років кров та розчленування недоступні як візуальний ефект.

— Шо?

Відповіді не було, але мені здалося, чи цей зализаний доходяга зараз закотив очі?

— Прошу вас, подумки промовте слово «Персонаж».

— Не хочу. Мій сон! Сказав, ні — отже, ні! Годі мною командувати! Не доріс ще, Кондрате.

— Миколо Селезньов, ви самі погодилися пройти Навчання, тому дотримуйтесь вказівок. Ці прості дії допоможуть вам швидше освоїтися в Мірантирі та вирушити на пошуки пригод.

— Старий я вже для пригод. Не потрібні вони мені, я хочу спокою та чогось випити.

— Прошу вас, подумки промовте слово «Персонаж».

Мій новий помічник проігнорував мої останні слова.

— Ах ти ж срань болотна! Гниль тобі під ніготь!

Персонаж.

Перед очима зʼявилася дерев'яна дошка з листоподібними візерунками з обох боків. Вона нагадувала картину або різьблену фреску, розташовану перпендикулярно до землі.

— Ах ти ж нічого собі!

У центрі дошки була вирізана дерев'яна фігурка мене, точніше тіла, в якому я зараз знаходився — чоловік у лляних штанях і з ремінцями сагайдака, перетягнутими через груди. У руці він тримав арбалет, причому це була дуже детальна мініатюрна копія моєї зброї. З усіх боків фігурку оточувала купа цифр та написів.

— Це вкладка з інформацією про вашого персонажа, — поінформував мене Конколаз, який невідомо як опинився в мене за спиною.

Білий напис «Персонаж» з'явився прямо поверх дошки, перекриваючи огляд.

— Та скільки ж можна? А чи не можна ці літери пересунути, шоб не прямо перед обличчям з'являлися?

— Як забажаєте. Налаштування підказок увімкнено. Можете пересунути рукою підказки туди, куди вам буде зручно.

Я простягнув руку вперед… І, ого! Я відчув, як мої пальці схопили напис! Пересунув літери вниз і подумав: «А якщо їх ще трохи стиснути?». Обережно натиснув. Літери зменшилися.

— О, тепер зовсім інша розмова.

— Тоді продовжимо.  

Дивно, але вусатий нічим не смердів і не пах. Судячи з його вигляду, він повинен бути залитий нудотними духами з ніг до голови, аж ні! Зовсім ніякого запаху, прямо от взагалі.

— Зверху вказано ваш нинішній статус у Мірантирі. Зараз ви — голодранець. Статус змінюється залежно від ваших дій та рішень. Також ваш статус буде різним у кожній великій локації й визначатиметься вашими діями в ній.

— А на шо він впливає?

— На ставлення жителів Мірантира до вас.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше