А усе промайнуло, і знову – цвіт вишні.
В непорочній чесноті від неба він вищий.
Важко дихать: в повітрі вишневий цей трунок –
Це твій дивний дарунок, останній дарунок.
Ані слова про біль: моя сила – в мовчанні.
І страждання нема – є повільне вмирання.
Я, убога й сліпа, уповаю на Бога.
Ти у вічності є, а у мене – нікого.
Відредаговано: 24.02.2019