Глава 10. Титульна сторінка. Назва і палітурка

Напевно не варто нагадувати, що титульна сторінка, це обличчя книги. Я і не стала б цього робити, якби регулярно не наштовхувалась на негаразди на титульних сторінках букнетівських книг. Причому вади ці стосуються буквально всіх частин “обличчя”.

Назва книги.

Не маю сумніву, що ваша книга від самого початку має свою робочу назву. Перед початком публікації треба остаточно визначитися, залишаєте ви її такою як є, чи вигадаєте щось цікавіше. 

Для назви велике значення має оригінальність. 

Ні, звичайно, ніхто не забороняє вам використовувати розповсюджені словосполучення на зразок "Секретарка для боса", але погугліть, чи не встане волосся дибки? Самих лише подібних назв пошуковик видає кілька сторінок.

Ще одна розповсюджена мода  - брати у назві частку “не” в дужки: “(Не)хороша дівчина”, “(Не)вихований дракон”, “(Не)пристойна пропозиція”.

Запитала я якось у своїх читачів, як вони ставляться до подібних назв. Відповідь була передбачуваною - більшість вони дратують. 

Порада!  Не використовуйте однотипних назв, якщо не бажаєте, щоби ваш твір загубився серед безлічі романів-близнюків. Не женіться за модою! Повірте, якщо ви вже спромоглися написати роман, то і на оригінальну назву вас вистачить. 

Інколи трапляється, що назва, яку ви вигадали, вже існує. Тобто існує твір з тотожною назвою і він набагато популярніший за ваше творіння. 

Як приклад можна навести випадок з одним із молодих авторів Букнету, який назвав своє оповідання “Історія кохання”. Про існування всесвітньо відомого твору з такою назвою він не чув, і фільму не бачив. 

Що можна порадити авторам, в такому випадку? Вигадали назву - погугліть її. З’ясували, що подібна вже існує - вигадуйте нову. Якщо залишите як є, загубитесь на просторах інтернету. Кожен запрос пошуковик буде виводити не на вас, а на більш відомий твір.

***

Обкладинка.

Палітурка це перше, що бачить читач на сторінці. Тому вона має бути привабливою і інформативною.

Обкладинка повинна повідомляти читачу найголовніше  - назву книги та ім’я автора. Малюнок і кольорова гама - це вже справа особистого смаку.

Які помилки зустрічаються на букнетівських палітурках? 

Найгрубіша - відсутність назви і імені автора. Цим грішать новачки, обмежуючись лише якою-небудь картинкою. Гадаю, причина - у невмінні зробити обкладинку власноруч, в той час як хочеться швидше завоювати простори Букнету і набрати підписників. Чи варто говорити, що ефект буде досягнуто протилежний? Котом у мішку, зазвичай, мало хто цікавиться.

Порада! Не починайте публікацій не довівши до ладу всі частини книги. Прочтайте всі вимоги до обкладинок, перегляньте відповідний ролик у школі Букнету. Якщо не здатні впоратися самі, попросіть когось про допомогу. 

Деколи початківці припускаються іншої помилки. Вони пишуть і назву і своє ім’я, але таким маленьким шрифтом, що роздивитися неможливо.  Інколи назва написана задовільно, а дрібненьке ім’я автора губиться серед пістрявого малюнку. Будь який психолог скаже, що причина цьому - невпевненість у собі. Не варто її так відверто демонструвати.

Написи на палітурках повинні добре читатися навіть коли дивишся на них з екрану телефона. 

Вся обкладинка має виглядати гармонійно.

Малюнки, хоч і є особистою справою, теж підпорядковуються законам гармонії. 

Не варто розміщувати на палітурці багато дрібних деталей.

Обличчя не повинні “вилазити” за межі обкладинки. 

Написи на фоні малюнку повинні бути контрастними.

Якщо ви пишете для дітей та підлітків, не використовуйте чорно-білих картинок. Увагу дітей привертає все яскраве. 

***