Глава 7. Про помилки в романах.

Якщо вже почали про помилки, то продовжимо. І мова піде зовсім не про пропущені букви. 

Здавалось би, які можуть бути помилки у вигаданому світі? Пиши собі, що заманеться і не думай ні про що! На жаль, так не виходить, бо інколи  в результаті утворюється таке, що і в ступі не втовчеш.

Найбільше помилок трапляється,  на жаль, через відсутність елементарних знань. Як сказала мені колись одна авторка: "Щоб писати космічну фантастику, не треба бути астрофізиком". Так, звичайно, не треба. Але найпростіші шкільні знання з фізики і астрономії необхідні. І тоді ваші герої, сидячи на астероїді, не почують шум гвинта зорельота, що наближається до них з космосу.

Інша авторка вважала, що датчики це щось на кшталт ліхтарів і  ними можна освітлювати шлях у печері. Про печери, до речі, вона теж нічого не знала.

Також дуже часто плутають анатомічні терміни: стегнову і гомілкову кістки, плече і ключицю, нижню щелепу і вилицю тощо. А все це входить в шкільний курс з біології. 

Трапляється, автори приписують своїм героям важкі медичні проблеми. В такому випадку було б добре поцікавитися основними симптомами захворювання і методами лікування. На жаль, далеко не всі письменники цим переймаються. От і виходить в деяких книжках, що цілком реальні хвороби набувають вкрай дивних симптомів, а від “лікування”, призначеного автором, можна хіба що померти. 

Інколи помилкові уявлення  про якісь речі або процеси лягають в основу твору, звідки їх неможливо усунути жодним чином, бо порушиться весь задум автора. Якщо помилку виявлено вчасно,  таку книгу краще переписати. Але що робити з романом, який вже опубліковано? 

Тоді вам залишається лише мовчки вислуховувати критичні зауваження і дякувати коментаторам.

Порада! Не цурайтеся критики, не вставайте груддю на захист своїх помилок, а виправляйте їх, якщо не в цьому романі, то в наступному.

***

Штамп літературний, або кліше, що це таке?

Штамп це набір однотипних висловів, ситуацій, тем і образів які є “модними” і повторюються в творах різних письменників. 

Літературний штамп підміняє собою творчу ініціативу автора. 

У фентезі та фантастиці, та й в сучасних любовних романах, це досить розповсюджене явище. Трапляються навіть цілі твори, складені виключно з літературних штампів.  

Чи варто наслідувати подібних “письменників"?

Як не дивно, деяким попитом подібна література користується. То виникає питання:  чи варто напрягатися і вигадувати щось нове, якщо можна швидко клепати однотипні романи, змінюючи в них лише імена і географічні назви? Адже “піпл все одно хаває”, чи не так? 

Скажу вам відверто: мавпування ніколи не викликало поваги. Та й сенсу в подібній “творчості” немає - прочитаний роман забудеться тільки-но читач перегорне останню сторінку. А з ним і ім'я автора.

Що ж робити якщо ви вже скочили в подібну халепу, обрали розповсюджену тему і зовсім не знаєте як уникнути кліше?

Порада! Спробуйте прикрасити ваш текст хоч якоюсь авторською знахідкою, тим, що не зустрічається у інших.

***

Рояль в кущах.

Роялем в кущах називають те, що береться в тексті нізвідки, але трапляється на шляху героя дуже вчасно. 

На жаль, цим грішать багато авторів, що працюють сьогодні на завтра і не мають чіткого плану. Рано чи пізно доля заводить їхніх героїв у скрутне становище і тоді в тексті раптом з'являються несподівані помічники, про яких раніше і згадки не було, стародавні артефакти або якась могутня зброя. Інколи це виглядає дивно, а інколи смішно.  

Порада! Не забувайте: будь яка рушниця, що має вистрілити, спочатку повинна з'явитися на стіні. І бажано, щоб це сталося в першому акті, а не перед самим пострілом. Для цього складайте план і залишайте собі шпаринку в часі між написанням і публікацією, щоб можна було повернутися назад і втиснути в текст відсутній  елемент.

***

Тавтологія  це…

…найбільш розповсюджена серед авторів лексична помилка. І зустрічається вона, на жаль, у всіх, без винятку, письменників, як у початківців, так і у динозаврів пера. Хіба що  у більш досвідчених в меншій кількості.  

Тавтологія буває двох видів: коли в одному реченні вживаються два однокореневих слова (дощив дрібний дощик), і коли один і той самий за змістом текст, сказаний різними словами, повторюється кілька разів. 

Перше з'являється через поспіх і неуважність, його легко усунути, скориставшись синонімами (падав, йшов, сіяв дрібний дощик). Друге ж виникає через відсутність плану і забудькуватість, коли автор намагається вже вкотре пояснити читачеві щось, на його думку важливе. Усувається це радикально - видаленням зайвого фрагменту.

***

Про мову і граматичні помилки.

З початком повномасштабної війни багато українських письменників, які раніше писали російською,  перейшли на українську. Тож нічого дивного, що і попередні свої твори вони побажали оприлюднити, переклавши їх автоматично. На жаль для того, щоб отримати якісний текст, цього замало. Будь який автоматичний переклад потребує авторської правки. Необхідно викорінити росіянізми, замінити російські фразеологізми на українські, пересвідчитися чи правильно ви вживаєте спеціальні терміни. (На спеціальних термінах впіймалася я особисто. Дякую добрим людям які допомагали мені їх виправляти.)  Але справа в тім, що для багатьох українців розмовною мовою є суржик. От і лізе він з усіх шпарин у авторських перекладах. Безумовно, з часом це виправиться. А поки що всім, у кого виникла така проблема, можу дати наступну пораду: читайте якомога більше якісних українських книжок, і класичних, і сучасних, слухайте лекції про мову в інтернеті, шукайте і записуйте цікаві слівця і вирази, які можна використати в роботі і не цурайтесь допомоги читачів.