19.2

Аліна легко зістрибнула і підійшла до дівчини, уважно оглянула її, потім заплющила очі й провела навколо рукою, наче промацувала. Зрештою, вона поклала одну руку Діані на серце, другу на лоб і застигла так на кілька хвилин.

— Навіть гірше, ніж я думала, — діагностувала Аліна, — але я дещо зробила, думаю, за кілька днів все пройде.

— Дякую, — щиро подякувала Діана. Трохи подумала і запитала, — так ти в цілительстві краща за Зака?

— У нас це сімейне, ми всі чудові цілителі.

— Можеш на нього отак подивитися?

— Нав... а, ти про серце? Його наш учитель оглядав, все нормально.

— Вчитель?

— Так, з магічки. Вони з Яриком домовилися і сказали, що Зак хотів над ним пожартувати. Навіть у голову до братика лазив, щоб на брехні було не підловити.

— А він... учитель...

— Лаявся, звичайно. Мозок йому вправив у всіх сенсах. А у нас лекція з ментальної магії була позапланова, здебільшого — про заборони та неприпустимість будь-яких дурних жартів. Нібито річ серйозна і бла бла бла. У Зака ​​наступного року курсова буде з ментальної магії, знову ж таки, з погляду, що можна, а що не можна. Там, до речі, здебільшого не можна.

— А те, що він мені зробив можна чи не можна?

— Можна і треба. Звичайно, за твоєю згодою. Ти ж була згодна?

— Звісно.

— Тоді все нормально. Може, до наступного року ти теж у магічку підеш і він розповість, що не над Яриком жартував, а тобі допомагав. Може, й курсову дозволять поміняти. Хоча темка цікава, я не міняла б. А то можуть і трави якісь дати, будеш весь час по полю бігати збирати. А для Зака ​​трави взагалі… коротше, у школі все обійшлося, але…

— Але?

— У шкільній програмі немає ментальної магії, Зака ​​батько вчив. І перед тим узяв з нього магічну присягу, що він ніколи не використовуватиме її на шкоду іншим. Він сьогодні повернеться і як відреагує я не знаю.

Серце Діани завмерло. Адже це все через неї! Якби вона тільки знала раніше.

— Та ладно, все буде нормально, — спробувала заспокоїти її Аліна, — магічна присяга це не жарти, а те, що Зак все ще живий-здоровий і може чаклувати саме доводить, що він її не порушував.

Вийшло у неї якось непереконливо. Дівчина вже пошкодувала, що розповіла все це Діані. І ось навіщо, постає питання? Сказала б, що все нормально і цього вистачило б. От мало їм одного, який переживає за неї, тепер ще й вона переживатиме за нього, звинувачуватиме себе! Мда, гарна парочка.

Щоб хоч якось відволікти Діану, вона попросила показати скриньку. А подивитися було на що! Який у штучки магічний фон! Зак міг би тільки мріяти побачити те, що дівчина відчувала. Величезна кількість неймовірно складних заклинань, просто приголомшлива їх комбінація! Відчувати-то вона їх відчувала, але розібратися що до чого було просто неможливо. До речі… Аліна підвела очі й обійшла кімнату по периметру. Ага, а ось тут сумнівів не може бути!

— Ти знаєш, що твоя кімната магічно захищена?

— Ні... Зак тільки про горище говорив... а від чого?

— Точно не скажу, але капітально так. Я злітаю подивлюся на горище, ти не проти?

Діана проти не була і дівчина, перевтілившися, вилетіла у вікно. За кілька хвилин вона повернулася дуже спантеличена.

— Зак щось переплутав, я нічого навколо горища не відчуваю.

— А чи не горить чому?

— Що не горить?

— Горище. Він його намагався підпалити, затопити та влаштувати вибух.

— Безвідповідальний дурень, — хмикнула Аліна. — Вони з Яриком заклинанням вибуху нам пів даху знесли, після цього батьки тиждень будинки тренувальним щитом покривали. І я відчуваю захист і в нього вдома, і в нас, і у тебе у кімнаті. А навколо горища ні. Хоча почекай, я маю ще одну ідейку.

Дівчина знову перевтілилася і вирушила на повторний обліт. Повернулася хвилин за п'ять, дуже задоволена результатом:

— У тебе весь будинок захищений, причому дуже навіть непогано. Точно не скажу, але і на горищі, і в зеленій кімнаті на першому поверсі стоїть тренувальний захист, а на всьому будинку — від бойовки. А в тебе тут щось надумано, я навіть розібрати не можу. Тренувальна є, але не лише. А зверху все це ще прикрито — зовні звичайний будинок, заклинання видно лише зсередини.

Ясно, кімната дідуся і, ймовірно, його тренувальна. Весь будинок теж зрозуміло, запобіжні заходи. Але чому її кімната особлива?

— Особлива, ще і як, — підтвердила Аліна, мабуть, Діана останню фразу промовила вголос, — і ці заклинання новіші за інші. Приблизно як і твоя скринька… це добре.

— Чому?

— Бо доводить, що в скриньці щось важливе. Дуже важливе. А що це може бути?

Дар… Діана зітхнула. От потрібен він їй, га? Чи не краще просто закинути всю цю справу? Не краще ... Може просто піти та розповісти про все комусь дорослому? Батьку Зака, щоб той заодно за «жарти» не дуже сердився? Ось так, два зайці одним пострілом. Та хлопець так похмуро описував перспективи, що якось розхотілося. Але що такого він може їй зробити, зрештою? Ні, Зак свого батька краще знає і сам вирішив, що краще не розповідати... чому він так вирішив, все ще залишалося для Діани незрозумілим. Ну невже немає жодного нормального дорослого? Чому всі мають робити підлітки? Ярик з Аліною теж проти того, щоб ще комусь сказати... напевно, вони знають краще. Діана дуже сподівалася, що вони знають, що й навіщо роблять.

— А ти бачиш заклинання, так?

— Ще не бачу, але вже відчуваю.

— А чому Зак так не може?

— Зможе. І він, і навіть Ярик. Адже я сильніша у магії, тому й усім навичкам навчаюся набагато швидше. А їм ще рано, за кілька років навчаться. Ось як навчаться — стережись. На горищі від половини предметів магією фонить, а хлопцям обов'язково потрібно буде зрозуміти, що до чого, як зачаровано і навіщо. Хоча, — усміхнулася, — я не здивуюсь, якщо вони вже зараз спробують дізнатися про все це на практиці. Тобі пощастило, що будинок зачарований, експериментів парочки хлопців він міг би й не витримати.