Діана сіла на килим за прикладом Зака, Ярик скотився з крісла-груші на підлогу і приєднався до них, а Аліна лягла на живіт поруч, спершися на лікті. Деякий час всі мовчки дивилися один на одного, чекаючи, поки хтось інший заговорить. Зрештою Зак зітхнув:
— Мда, розмова буде довгою... Так значить слухай. Двома словами — ти магиня. Це означає, що ти можеш робити так.
Він запалив вогнекульку і легко подув на неї. Яскравий вогник слухняно проплив повітрям і завмер перед обличчям Діани. Дівчина, йдучи проти голосу розуму, простягла руку і торкнулася його пальцем. Друзі не встигли й пискнути щось заперечне, а коли вона доторкнулася — наче поковтали язики. Та Діана не помітила цього, усю її увагу захопив вогник.
Переконавшись, що вогонь цілком прийнятної температури, не обпікає, дівчина торкнулася його всією долонею. Спробувала його підштовхнути й кулька послухалася. Тоді Діана взяла її обома руками й притягнула до себе, погладила, відчуваючи тепло та легке поколювання у долонях. Приємне. І тільки тоді вона глянула навколо і помітила, що брат із сестрою спостерігають за нею з подивом.
— Що не так?
Обережно запитала вона, не випускаючи вогник з рук. Хто знає, раптом вона відпустить і він рване. А то чого вони так дивляться?
— Нічого, все нормально, — Аліна кинула на Зака лукавий погляд та усміхнулася, — але наші з Яриком вогнекулі ти взяти не зможеш — обпечешся.
Діана відчула полегшення від того, що нічого поганого не трапиться. Треба все ж обережнішою бути… Зак поманив пальцем кульку і дівчина трохи засмучено відпустила ту з рук. Кулька пропливла з пів метра у повітрі й розтанула.
— А ця чим відрізняється?
— Абсолютно нічим.
— І чому тоді ваші вогнекулі повинні мене обпекти?
— Є велика різниця між своїми заклинаннями та чужими, — почав пояснювати Ярик. — Без потреби до чужих заклинань лізти не варто. Свій вогонь ти й ковтати можеш без шкоди, а ось найневинніший маленький шматочок льоду, створений іншим магом, може повністю тебе заморозити, якщо цей маг точить на тебе зуб або навіть на підсвідомому рівні не любить.
— В сенсі?
— Якби тут був хтось, кого я ненавиджу всією душею, мої найслабкіші заклинання були б для нього реально небезпечні. А ось з Аліною ми можемо обмінюватися будь-якими.
Хлопець створив досить велику вогнекулю та направив до сестри. Вона без проблем її торкнулася, покрутила на пальці як баскетбольний мʼяч та загасила.
— А із Заком?
— Взагалі так, але я б не ризикував з серйозними. Наші з Аліною заклинання у певному сенсі «споріднені», це теж грає роль. Та ми взагалі особливий випадок.
— Особливий випадок?
— Наші чижики наплутали зі своєю магією ще до народження, — хмикнув Зак.
— Сам ти чижик! — удавано образилася Аліна.
— Ще раз так скажеш, у нас в озері додасться коропів, — підтримав сестру Ярик. — Я тебе там цілий день протримаю.
— Сам літатимеш тиждень, — відбив Зак.
Говорили вони абсолютно без злості, навіть з усмішками. Потім Аліна виставила перед ними руки зі словами «звірятка, заспокойтеся» і всі троє дружно засміялися. Складалося враження, що і слова були не нові, ніби вони так переговорювалися вже не перший раз.
— Що трапилося? — Ярик першим звернув увагу на серйозний вираз обличчя Діани.
— Чижики?
— Ну так, це від «Чиж». Ми — Ярик та Аліна Чиж.
— А ти тоді Карпов? — звернулася вона до Зака.
— Так, а що таке? — неправильно розцінивши її мовчання він додав. — У магів часто зустрічаються прізвища, пов'язані з тваринами або рослинами. Ти теж Орлова.
— А чому так? — дівчина відірвалася від своїх думок.
— Мабуть, в одного з наших предків улюбленим перетворенням був чиж, — почала пояснювати Аліна, — ось звідти й пішло прізвище. Твої родичі, мабуть, раніше жили біля гір, а Зака — біля водоймища. І перетворювалися часто в цих звірів, звідти й пішли прізвища. Це до речі не означає, що нашим улюбленим перетворенням є чиж, — вона кинула на друга дуже багатозначний погляд, — хоча є такі, які самі вважають за краще перетворюватися на своїх «родинних» тварин. Ну начебто: «яка мені різниця в кого перевтілюватися, а так виглядає круто». Є цілі сім'ї, які з покоління до покоління передають цю традицію. У таких можуть навіть покарати, перетворись ти на когось іншого.
— Перетворення? — Діана здивовано підняла брови, але одразу ж махнула рукою на Ярика, який хотів щось сказати. — Ні, добре, зачекайте. Тобто всі маги мають прізвища тваринного походження?
— Тваринного чи рослинного. Та винятки бувають, звісно, куди без цього, — Зак якийсь час вдивлявся в її обличчя. — Знаєш когось із таким прізвищем? Це не гарантія того, що людина маг.
— Ні. Хоча... Може опосередковано і знаю, та не в тому річ...
Наважившись, вона розповіла про залишену дідусем закладку зі збірки Шекспіра.
— Хм. У мене і сумнівів немає, що той список складається з одних магів. А що за цифри? — задумливо кинув Зак.
— Одиниця стоїть лише навпроти двох-трьох прізвищ, а двійка виключно навпроти нашого? — дочекавшись кивка Діани Аліна продовжила. — Отже, одиниця означає щось рідкісне, а наша сім'я взагалі виняток.
Троє друзів переглянулися й одночасно вимовили:
— Donatus!
***
Можливо, загадкова спадщина стане трошки менш загадковою. А як думаєте, що значить, що вогник Зака її не обпалив?)
#279 в Молодіжна проза
#49 в Підліткова проза
#741 в Фентезі
#154 в Міське фентезі
Відредаговано: 02.06.2023