13,частина,повернення,

Зранку,пообідавши,Даріана,збиралася, їхати, до Андре. Та несподівано, Андре, прийшов,в будинок, з адвокатом,. Дієго.   Андре, тебе,відпустили, !,  промовила,Даріана.                                                              Так ,відпустили,завдяки,ось цьому,адвокату-. відповів Андре.  Дякую Дієго, - відповіла, Даріана.     Так,я пішов, приймати,душ,-- відповів Андре.          Добре ,синку,іди,!-- відповіла,Даріана.                             Андре, пішов,на гору., в свою кімнату.   Даріано, думаю, все,владнаєттся, все іде,Андре, на користь, його підставили ,знайшли,докази , -- відповів Дієго.  Чудово, - відповіла Даріана,                  Даріано, давай, може, скажем, що я батько,_- сказав Дієго.                                                                            Не зараз, Андре,з характером, і невідомо,як він,відреагує,розумієш,-- відповіла Даріана.     Гаразд, тоді я піду,ось моя ,адреса, буду чекати,сьогодні,ввечері, - сказав Дієго.                             Дієго,пішов, .     Тітко,Даріана, відпустили,вже ,Андре, - запитала,Лаура, яка саме, йшла в салон,         Так,все владнали,- відповіла Даріана.  Даріана, вже,не заходила,до Андре, подумавши,нехай відпочине,завтра,поговорим.                                               Настав,ввечір , Даріана, сіла, в машину,і помчала, до Дієго.   Нарешті, нарешті ми будемо,разом, я буду,щаслива, у мене буде,щастя про яке,мріяла, пройшовши,через пекло, заслуговую,на щастя --, думала дорогою Даріана.     Прийшовши,до Дієго, все було так ,як уявляла, Дієго, поставив,по усіх,кутах кімнати,троянди, засвітив, свічки , і зробив,романтику, якої так не ,вистачало,Даріані.        За наше,щастя, стукали,об келихи, коханці.  Тоді  Даріана  провела,бурну,ніч з Дієго,  і все,було, як тоді, багато,років,тому, Даріана,усвідомила, що це, справжнє,кохання, стомившись,. Даріана,міцно заснула.                                Зранку,прокинувшись, Даріана,почала, швидко,збиратись.   Чому ти біжиш,я приготую,сніданок,сказав Дієго.   Не можу, якщо в домі,дізнаються,що мене не було, почнеться на допит, тому я краще,піду.                                                      Даріана,швидко,приїхала в маєток,зайшовши,у вітальню, на дивані, сиділа, Лаура , і Андре.                 Невже,у Сіньори Даріани , хтось появився , браво,навіть, вдома не ночувала--, з призирством,сказав,Андре.                                                Андре,як ти смієш,так зі мною,розмовляти, у тебе зовсім,немає до мене,поваги--, відповіла Даріана. Поваги, а за що ,я тебе, маю поважати?    запитав,Андре.     Та хоча,за те,що я подарувала,тобі,життя, я витягнула, тебе, з-за гратів, як ти можеш, може досить,зневажати мене, ?-- казала Даріана.    Так Андре тітка, Даріана,права, може б ти налагодив, стосунки -- казала Лаура.  Досить, ! крикнув Андре і пішов,у свою кімнату.      Даріана,пішла,за ним, прийшовши,в кімнату,  Андре нишпорив,по шухлядах.                                                                                   Що ти шукаєш, може,оце, іДаріана ,витягнула, з сумочки ,кокаїн,    Дай,сюди-! сказав Андре.                  Ти ,вживаєш, наркотики,Андре, ти хворий, прошу тебе, давай поїдем,до лікаря, будь ласка я ж бачу,тобі погано! - сказала Даріана.                             Гаразд,у менеж немає,грошей,щоб купити, у мене,може бути,ломка відвези до ,лікаря? запитавАндре.  Ходімо, Даріана відвезла,Андре,до знайомого,лікаря,і там,залишила,лікувати.                       Андре,пробув на там , місяць, Даріана, навідувала.    Прийшов ,час їхати,і Андре змінився,в кращу,сторону, через що Даріана раділа, що все налагоджується.