Власник,фазенди,Фернандо,Торес, прийшов,у свій великий,маєток, з роботи. Даріано,ти куди,? запитав Фернандо,у своєї дванадцятилітньої,дочки. Я їду прогулятись,! мовила Даріана . Даріана,бігла на зустріч, із Дієго, вона любила,його зним,вона була щаслива. Привіт,Дієго, з радістю привіталась Даріана. Привіт, Даріано, я так радий тебе бачити, відпові,Дієго. І одного,вечора,Даріана,забула,про все,на світі, вона була щаслива, з Дієго, тоді вона,прийшла,додому,пізно,вночі. Ти де була? запитав,її батько Фернандо, який чекав,на неї до ночі. Я гуляла,в саду,! відповілаДаріана. Вона знала,якби батько довідався,що вона,зустрічається,з Дієго, він би його,вигнав,із фазенди, вона тримала,це у таємниці. Даріана,ходила на зустрічі, як на свято, Дієго,для неї, був,усім.Від нього,вона отримувала,усе,те щоб почуватись,щасливою. Одного,ранку,Даріані,стало погано за обіднім,столом,вона втратила,свідомість. І відкривши,очі вона опинилась, в лікарні.Біля неї ,сидів,лікар .Як ти себе почуваєш,?-запитав лікар. Насправді. Даріана почувалась,кепсько,і не могла,зрозуміти,чому. Не дуже,але це пройде- відповілаДаріана. Не пройде,- твердо,сказав,лікар . Що? зі здивуванням відповілаДаріана, зі мною щось не так? допитувалась,Даріана,в лікаря. Скільки тобі років,?-. запитав лікар. Мені дванадцять, скоро тринадцять,-. відповілаДаріана. Лікар встав, з ліжка,де лежалаДаріана. Тиж вагітна,ти це розумієш? - запитав,лікар . Даріана, від такої звістки, була в шоці, серце,закалатало ,в грудях.не могла,і вимовити,слова. Нарешті,Даріана,зрозуміла ситуацію. Будь ласка не кажіть,батьку,- почала благати . Скажеш, сама коли, пройде,час-. відповіла,лікарка. Даріана приїхала,з лікарні ,до дому. І пішовши по сходах,у свою кімнату,Даріана,не виходила, цілими годинами роздумувала,як діяти, вона вирішила,піти доДієго,і все розказати,ввечері. Тут постукавши,тітка Марі, війшовши,в кімнату, запитала,Даріано зтобою,все гаразд, ти з кімнати не виходиш,я з твоїм ,батьком,хвилюємося,за тебе. Все гаразд,заспокоїла,Даріана тітку. Дочекавши,вечора, Даріана, відправилась до будиночка,де проживав,Дієго, Зустрівши,Дієго він, запитав . Даріано,де ти була, стільки,часу я хвилювався,? сказавДієго. Даріана зігнувши,голову,ледь промовила, Я маю тобі, щось ,сказати,-. Що сказати? ,-. допитувався,Дієго. У нас, буде дитина-. відповіла Даріана. Кілька,хвилин,вони мовчали. Нарешті,Дієго, мовив, тобі тринадцять,а мені,шіснадцять, я хочу бути,стобою назавжди, але твій батько,не дозволить,нам одружитися? Як нам бути- промовляв,Дієго. Даріана, відповіла, через кілька місяців, скажу я батьку, і він не посміє,заперечити,проти нашого одруження. Даріана ІДієго ,вирішили тримати,поки шо в таємниці