Дар

Епілог

ЕПІЛОГ

— Мамо, мамо, дивись, яку косу мені заплела тітка Іві! — бігло до мене моє аметистооке дівча. Та не добігла — її підхопив на руки Доріан.

— Татку, не лоскоти, — засміялась Найра.

— Ти як почуваєшся? — запитала сестра, гладячи мій округлий живіт.

— Чудово, — посміхнулась, дивлячись, як Доріан грається з донькою.

— Життя дуже змінилось після того, як ти з чоловіком стали Верховними.

— Я не хочу, щоб смертні відчували якусь різницю між нами та вважали богами.  Тим паче, що людство відстояло своє право жити, і тепер кожне новонароджене дитя матиме Дар.

— І все це завдяки Доріану, — прошепотіла Іві, щоб Верховний не почув її (хоча він все одно чув — якщо не нашу розмову, то наші думки).
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше