Розділ 10

Система безпеки, як зловісний орган знову запустила свої механізми. Оглушливий скрегіт заповнив приміщення і стіни почали рухатися все швидше, стискаючи простір навколо них. Екран Аарона знову блимнув і він не встиг ввести останні дані. Системи не лише блокували вихід, а й активували пастки, націлені на тих, хто намагався втрутитися.
— Все… — промовив Аарон, його голос звучав ослабленим, зневіреним. — Це не просто пристрій. Це ціла мережа.
Калі рвонула до найближчого стенду, де помітила кілька запечатаних панелей. Можливо, вони можуть зупинити хоча б частину системи. Але її погляд зачепився за чоловіка в шоломі, який з кожним моментом виглядав все більш зловісним. Він не рухався, а просто спостерігав.
— Ти знав про це, чи не так? — запитала вона його, її голос загострився. — Ти знав, що це не просто «джерело», а щось набагато більше!
Чоловік у шоломі повільно кивнув, його обличчя не змінилося.
— Я знав, — сказав він. — У мене був особливий наказ, але ви підключили свій пристрій і все пішло не за планом. Я не думав, що хтось, окрім нас, дістанеться сюди. Система була налаштована на те, щоб тримати ці знання прихованими. Але ти маєш рацію. Це не просто енергія. Це не просто зброя. Це розум, що ховається у мережі.
— Розум? — пробурмотів Аарон, повернувшись до нього. — Ти кажеш, що це щось живе?
Чоловік у шоломі повернув голову до панелі управління, де тепер усе було у хаосі.
— Щось на кшталт того, — відповів він. — Це «джерело» не просто реагує на наші дії. Він може думати. І якщо його не відключити, воно контролюватиме все. А не лише вас чи мене.
Калі, відчувши, як час іде, знову подивилася на Дрейка.
— Ми повинні зупинити це, доки не стало запізно, — сказала вона, кидаючи на нього швидкий погляд. — Тут явно не те, за чим ми прийшли. Таке відчуття, що хтось на тій електростанції перепрограмував дані, щоби підсунути нам невірні координати. Ми лише хотіли очистити світ від радіації, але вплили в чиїсь хитрі ігри.
Дрейк підійшов до панелі, до якої все ще була підключена «Зірка», яка, як здавалося, була єдиним доступним шансом на вихід. Але він також нічого не міг зробити. Система реагувала на кожен його рух, ніби пробуджуючи давно забуті функції. Він знав, що якщо продовжить, це може лише погіршити ситуацію.
— Зачекайте, — сказав він, глянувши на Аарона. — У нас є шанс, якщо ми зробимо це разом. Одна людина не впорається.
Аарон на мить задумався, потім стиснув кулаки і рішуче підійшов до панелі.
— Треба вимкнути його вручну. Я спробую ввести код, але це може бути пасткою. Якщо щось піде не так…
Чоловік у шоломі зробив крок назад, відступаючи у тінь. Він не намагався втручатися, але його погляд був зосереджений на кожному їхньому русі.
— Ви хочете знищити «джерело», — сказав він з холодним розрахунком. — Але ви не усвідомлюєте, наскільки це може бути небезпечним. Ми всі стали частиною цієї гри. І, можливо, найбезпечніший вибір — це залишити все як є.
Калі повернулася до нього з люттю, яка на мить затьмарила її розум.
— Ти хочеш нас налякати, але тобі не вдасться. Ми не підемо, доки не закінчимо. Ми врятуємо цей світ, щоб не допустити ще однієї катастрофи. І ти нас не зупиниш.
Сміливо ступивши вперед, вона приєдналася до Дрейка і Аарона. Вони зосередилися на панелі, але жоден не міг передбачити, як швидко ситуація вийде з-під контролю.
Звуки системи ставали голоснішими, а тиск у повітрі був майже відчутним. З кожною секундою все здавалося більш напруженим, наче саме сховище було живим організмом, який намагався їх поглинути.
— Відключаю, — сказав Аарон, дивлячись на екран із останніми цифрами. — Але мені потрібно більше часу!
Перед ними раптово спалахнули світлові промені і почувся глибокий гул. Пісок почав падати зі стелі, а стіни почали стискатися ще швидше.
— Нам треба тікати! — крикнула Калі, хапаючи Дрейка за руку. — Якщо не підемо, то все загинемо!
Але Дрейк не міг все покинути. У момент, коли здавалося, що всі зусилля виявляться марними, панель управління видала низький звук, наче сама система сповільнила роботу. Аарон підвів погляд.
— Це працює! — вигукнув він нарешті.

Тієї ж миті, коли всі розслабилися, екран згас, і приміщення знову наповнилося звуками руйнування. Система, схоже, відключилася, але наслідки були неминучими.
— Ми все зробили, — сказав Аарон, його голос звучав тихо. — Але я не певен, що ми встигли.
Чоловік у шоломі стояв у тіні, тепер його голос звучав не так загрозливо, але в ньому відчувалася тяжкість.
— Все, що ви зробили, привело нас до цього моменту. Але пам'ятайте, ви не можете контролювати те, що вже вибрало свою долю. Все, що ви тільки що звільнили, вийде назовні. І цей світ не буде таким, як раніше.
Дрейк глянув на нього, розуміючи, що шляху назад немає. Тепер все залежало від того, як вони вирішать справитися з тим, що пробудили.