35. Макс. Краще не треба.

Я стиснув ніж у кишені. Одна людина, батько в повідомленні сказав всього лише про одну людину. Вже одну людину я точно зможу завалити, якщо буде така необхідність. Якщо він піде шукати Алекса, а вони само собою знають, що він тут, то я завалю його. 

Саме з таким настроєм я і підійшов до місця, яке мені вказали, а точніше, до входу у підвал. Постукали зсередини і я аж здригнувся, але відчинив двері. Побачив перед собою молодого хлопця, якого теж помічав на лекції серед помічників багатіїв. 

— Вимкнув камери?  — запитав він. 

— Так, — я кивнув. — Все зроблено. Що саме ти будеш робити? Камери треба буде увімкнути назад. Мені написали, що це не буде надто довго і наші люди увійдуть у мережу, щоб підправити записи, це так?

— Так, — відповів він. — Мені треба зайти до кімнати Алана, це не займе багато часу.

— Прекрасно, — я зітхнув з полегшенням і навіть усміхнувся. — Ходімо, я проведу тебе…

***

— На твого підопічного може теж поставити підслушку? — запитав хлопець, коли вже вийшов з Планової кімнати. 

Його слова говорили про те, що це була його власна ініціатива, а не наказ згори, значить, я міг цього уникнути, але треба бути переконливим…

— Краще не треба, він, на відміну від Алана, ботан і геній, якщо щось знайде, то мені кінець, — я провів пальцем по шиї. — А ми ж не хочемо, щоб мене вигнали з цього дому, правда?

— Та так, ти нам тут потрібен, — хмикнув він. — Навіть не думали, що ти так легко потрапиш у цей будинок. Молодець, Максе, виконуй і далі свою місію з такими ж успіхами!

— Це ж тільки початок, так? — я зітхнув. — Це не кінцева моя місія тут… Але мені нічого не говорять. Я не люблю нічого не знати і не контролювати.

— Ну нам усім повідомляють безпосередньо про нашу ділянку роботи, — він знизав плечима. — Загальну картину, мабуть, знають лише наші лідери. Тому не думай, що ти кращий за інших. Всі в тих же умовах, що й ти. 

— Добре, — я кивнув. — Раз ти закінчив, то краще йди, камери треба підключити назад.

— Так, я піду, займайся тим, щоб усе було як раніше, господарі повернуться десь за годину, — він кивнув мені і відчинив двері, що вели до підвалу. 

— Добре, до зустрічі, — хоч і сказав це, насправді ніякої другої зустрічі я не хотів. Добре, що цього разу все ніби як обійшлось…

Він пішов геть, а я тим часом швидко пішов до кімнати з камерами. Включив їх назад і відправив повідомлення куратору, щоб поправили відео, щойно я повернусь до бібліотеки.

 Після цього я пішов до Алекса. Підійшов до бібліотеки, смикнув ручку, впевнився, що він все ще зачинений і сказав: 

— Давай відчиняй, за пʼять хвилин камери знов включаться, — сказав я.

Алекс тут же відчинив двері.

— Вже все закінчилося? — він зазирнув мені за спину, немов очікуючи, що звідти може хтось вискочити. 

— Так, — я кивнув. — Все добре, не переживай. Вони просто поставили свою прослушку на речі Алана. 

— Але навіщо це їм? Хочуть знати, що говорять у Раді? 

— Хто їх знає… Цікаво, що на батька і не спробували. Певно, знають, що він таке швидко знайде, — припустив я. — Обрали найдурнішого… Тобі теж хотіли наставити, але я сказав, що ти все знайдеш і ми завалимо операцію. 

— Як тепер знати, що Алан не набовкає зайвого? 

— Певно, тобі треба його попередити, — я зітхнув. — Якщо він буде говорити так, як з Діаною, і його не будуть фільтрувати… навіть не знаю, що буде. Він видасть нас перед моїми, а це дуже погано.

— Але що мені сказати? Якщо скажу що його прослуховують, він викличе охорону, знайде “жучки”, і твої здогадаються, що це ми його попередили. 

— Може, сказати йому, що слідкує батько? Тоді той буде дуже обережний і казатиме тільки те, що можна, —  припустив я. — І охорону так точно не викличе.

— О, це хороша ідея, — зрадів Алекс. — Значить, так і зроблю. Знаючи, що це батько його слухає, він буде стежити за тим, що говорить. Бо ж не захоче втратити тих привілеїв, які має…

— Тоді так і зробимо, — я подивився на час. — За хвилину вже все увімкнуть. Сідай так, як сидів, коли ми ще типу займались. 

Алекс знову сів у крісло і розгорнув на колінах книгу. 

— Добре, що все добре, — сказав із полегшенням. 

Я кивнув.

Так, сьогодні все обійшлось, але це не означало, що ми вже перемогли. Наша ситуація все ще була дуже хиткою і мені це дуже не подобалось… 

Привіт, дякую за зірочки книзі та коментарі =) 

Візуал Алана і Макса сьогодні: