Глава 7

Василина

Я не так багато зустрічала у своєму житті чоловіків, але такого, як Алан, не бачила навіть у кіно. Він непохитний у своїй абсолютній впевненості, що він неперевершений, розумний, красивий і ще мільйон унікальних якостей. Мені подобаються впевнені у собі чоловіки, не хвальки, а ось такі, які знають собі ціну, ціну своїм словам, своєму часу. Найцікавіше, що до всіх його якостей можна приставити слово «сексуально». Сексуально-добрий, сексуально-веселий, сексуально-розумний, бо так воно і є. І, на мою думку, я йому дійсно подобаюся, це не загравання і не приколи розкутого хлопця. Щойно я бачила справжнісінькі ревнощі в його блакитно-сірих очах, які проткнули Патріка сотнею блискавиць. А ще цей його трохи одурманений вигляд, коли він на мене дивиться. Наче бузини нанюхався. Мабуть, мама таки мала рацію, коли казала, що мені передалася сила моєї прабабки, яку всі вважали відьмою. Ось тільки з Генкою промах вийшов, жіночі чари на геїв не діють. А ось на професора ще й як подіяло. Але що я з ним робитиму, адже я додому зібралася?! Мутить щось зі своєю дівчиною, є вона в нього чи ні, вже маю сумнів.

Алан, звісно, ще той ловелас, він може потай облизуватися на гарненьких дівчат, але я чомусь впевнена, що він з тих… з правильних ловеласів, які зациклюються на одній, бо він полюбляє усе якісне, тож і любощі повинні бути на найвищому рівні.

Потрібно переконатись, поспостерігати за ним, спровокувати ще більше. На фіга воно мені потрібне це вже інше питання. Напевно, щоб залишити собі яскраві враження про Америку, забрати з собою незабутні враження про бурхливий, але короткий роман з сексі професором. Щоб не закохуватися, а просто насолодитися моментом. …Тут же подумки себе осмикую. Адже я не з таких дівчат, мене тато з мамою виховали правильно, я не сплю з хлопцями заради розваги, секс тільки якщо все серйозно. …Трясця, якась кисла перспектива виходить. А коли ж чекати відчуттів ніби зносить дах, ніби планета мчить підстрибом, а від кохання хочеться вигукувати дурниці, танцюючи під дощем? З Генкою у мене таких емоцій не було, та ні з ким не було. Навіть трохи прикро стало, що я віддала свою цноту… гею. А крім того капловухого нещастя у мене нікого й не було. Так хочеться бути по-справжньому бажаною. Думаю, Павич кайфезно цілується. Такий може закрутити голову так, що на кожній вулиці ввижатиметься Париж, тому що Алан відноситься до тієї породи чоловіків, які знають чого хочуть жінки.

Зітхаю, мрійливо перебираю думки і не зводжу з нього очей. Другокурсники, яким він зараз читає лекцію про внутрішню мотивацію, мабуть, думають, що я на нього запала. Вже й Алан поглядає в мій бік частіше, ніж треба, кілька разів навіть збився з думки, чухаючи собі потилицю. Ось тепер я справді тобою милуюся, радуйся, професоре, насолоджуйся ефектом. Тільки хвіст сильно не розпускай, бо не тобі вирішувати, чи станеться між нами близькість. Якщо я тебе захочу, я сама виберу момент коли це має статися.

— Сьогодні ти була моїм найуважнішим слухачем, — промовляє, коли ми, нарешті, йдемо до його машини. Ех, знав би ти, що половину з твоїх розумних фраз я пропускала повз вуха, тому що в той час роздумувала навіщо чоловікам такі еротичні пальці, чуттєві губи та слухняна шевелюра, яку не треба укладати годинами. Борис Джонсон, звісно, виключення, його волосся завжди проти нього бунтує. Ніде правди діти, іноді ми дівчатка думаємо про такі дурниці.

— Чого так тяжко зітхаєш? — божечки, уловлює кожен штрих мого настрою.

— У тебе було багато жінок? — Раптом видаю у відповідь на його запитання. Ні, зітхала я з іншого приводу, а ось тепер рішуче налаштована підбадьоритися і обмінюватися шпильками з красунчиком найкращий для цього спосіб.

— Багато, — лаконічно та багатозначно. І мордяка при цьому хитра-хитра.

— Який жах! — закочую очі. — Усього себе роздав і майбутній дружині нічого не залишив! …Тобі смішно? — кидаю докірливий погляд, бо наш Павич-розумник раптом зайшовся сміхом. Заливається, аж очі помокріли.

— Ох, Ва-си-ли-но. Порадувала ти мене. Чому це нічого не лишив. Навпаки, я набрався досвіду. Тепер я знаю, як можна максимально задовольнити жінку і можу це робити. Моїй дружині дуже пощастить, їй дістануться всі смаколики.

— Он як ти це викрутив. Тобто кожен бабій — це учень на шляху майстерності. Тоді вам потрібно давати розряди, як слюсарям чи токарям. Чому, якщо у чоловіка було багато жінок, він відразу стає об'єктом обожнювання, таким собі крутим мачо, самцем-мрією. А якщо жінка мала багато мужиків, то про це краще нікому не розповідати інакше на спину повісять ярлик «шльондра»?

— Ти зачепила таку складну тему. Якщо почну відповідати, доведеться прочитати тобі півторагодинну лекцію, а у мене робочий день вже скінчився.

— Соромишся зізнатися, що це через те, що світом правлять чоловіки? Клятий патріархат? Ну, нічого, відіграюся на тобі під час ліплення вареників, — корчу йому смішну мармизу, сідаю на переднє сидіння і демонстративно пристібаюся. У нього із цим суворо.

— Відіграєшся, звичайно. Тільки ми спочатку заїдемо в одне місце.

— А чому ти це сказав таким тоном, ніби зібрався зіграти зі мною в кішки-мишки? — примружуюсь, пронизуючи поглядом-рентгеном.

— Ох, скільки підозр у цих прекрасних синіх очах! Нормальний у мене тон. Просто передчуваю… процес. Ми їдемо вибирати тобі вбрання для походу до нічного клубу.

— М-м-м, нарядимо мене секс-бомбою і запалимо танцмайданчик. Звучить багатообіцяюче. Враховуючи твоє почуття відповідальності, яке ти за мене несеш, тебе не напружує, що до мене почнуть чіплятися такі ж зухвалі шукачі досвіду?

— Мене це не напружує, Ва-си-ли-но, тому що в студентстві я доволі серйозно займався боксом і тепер вмію відправляти надто зухвалих на прийом до травматолога.

— Не дарма я провела сьогодні з тобою цілий день. Так багато нового дізналася, — кусаю губу, щоб не почати посміхатися, а посміхатися хочеться, як на зло, бо між нами знову гасає струм, тяжіння нереальне, кожна волосинка на тілі наелектризована, а серце практикує стрибки у висоту.