Нижчі рівні

Твін підвівся від пульта управління, перевіряючи заряд свого тактичного ліхтаря, і кинув погляд на Гаррі, який уже впевнено правив рядки коду на моніторі.

— Ви поки переписуйте код нанітів, — сказав Твін, — ми з настоятелем оглянемо нижні рівні і зустрінемося з вцілілими з бункера. Хром залишиться тут, контролюватиме процес компіляції разом із вами.

Кіт мовчки кивнув, застрибнувши на високий металевий стілець біля термінала. Його титанове вухо вловлювало найменші коливання електромагнітного поля, а червоне око стежило за тим, щоб квантовий генератор не дав збою під час зміни протоколів. Дівчинка залишилася сидіти поруч із батьком, міцно притиснувши до себе таксу, яка тихо сопіла, стомлена довгим переїздом.

Твін і настоятель рушили в бік службового ліфта, який дивним чином усе ще реагував на аварійне живлення комплексу. Тяжкі металеві двері розсунулися з протяжним, скреготливим звуком, відкриваючи шахту, що йшла глибоко під землю — до засекречених бункерів інституту, де науковці колись намагалися перечекати епідемію.

Кабіна м’яко рушила вниз, занурюючи їх у густу темряву підземних поверхів. У тісному просторі ліфта панувала важка, напружена тиша, яку порушувало лише монотонне гудіння тросів.

Настоятель нервово перебирав у пальцях чорні дерев'яні зерна, дивлячись на металеву стіну перед собою. Нарешті він порушив мовчання, і його голос прозвучав глухо й різко в замкнутому просторі:

— Як вийшло, сину мій, що ця пекельна істота подорожує з тобою? — запитав настоятель, стискаючи вервечку у руці. — Твоя віра ослабла?

Твін навіть не здивувався запитанню — він очікував чогось подібного від людини з іншого виміру, для якої кібернетика все ще залишалася чимось неприродним, майже єретичним.

— Ти про кого? — відповів питанням юнак, спокійно дивлячись на священника. — Про кота?

— Про цю суміш плоті та холодної сталі, що носить у собі руйнівну міць машин, — не відступав настоятель, піднявши погляд. — У моєму світі все починалося саме з цього — з гордині людей, які вирішили стати богами і створили штучне життя. Це творіння не має душі, Твіне. Воно служить дияволу. Воно створене з металу та дротів, скріплених гріхом людського марнославства. Чому ти довіряєш йому більше, ніж молитві?