1

Кажуть, що кожна людина має чітку модель своєї майбутньої обраниці(-ця). І напевне саме по цій моделі кожна людина підбирає собі пару. Хай там як але Радик не міг визначитись чи насправді Вікторія була його моделю. Хоча все ж таки щось у ній було. Але що саме, важко сказати.

Сама дівчина теж уже давно не спала. Сьогодні їй снився якийсь страшний сон. Вона бачила Радика в труні. Він лежав мертвий. Навколо були якісь люди. Вона прокинулась.

Страх був таким, ніби вона бачила це на яву. Дівчина не могла заснути. Радикові вона не хотіла телефонувати з самого ранку. Але якась невідомість змушувала думати про нічний жах. Віка лежала і думала вона не могла ніяк зрозуміти щоб це мало означати. Вона кілька разів пробувала додзвонитися до Радика але він з кимось розмовляв.

Радик справді говорив по телефону з Патрицією. Вони обоє були в гарному настрої. Патриція обіцяла сюрприз, коли він повернеться. Їхня розмова тривала більше години.

Дівчина також порадувала Радика, сказавши що її нарешті дали можливість попрацювати на телебаченні. Тепер вона була ведучою на одному із місцевих каналів. Звісно, Радик сказав що він дуже радий це чути. Хоча і знав, що без його допомоги цього б не було ніяк. Що саме він попросив директора одного із телеканалів, свого друга, взяти її на роботу. Та цього ніхто не знав окрім двох людей. А Патриція була рада, що нарешті зможе бути корисною, відомою. А заразом і доказати чого вона вартує.

Нарешті Віка змогла додзвонитися до свого Радика. Яка вона рада була знову чути його голос. Це було важко передати словами. Вона щось говорила йому в трубку, розповідала. Дівчина була щаслива почути його голос. Навіть після всього.

Все одно вона любила цього «не такого як всі». Любила навіть не розуміючи іноді. А іноді взагалі не сприймаючи. Та все рівно уже якось не могла уявити себе без нього. Хоча вони майже не бачились. І не тому, що у нього було все.

Вона сприймала Радика якось по іншому. Не як актора, не як принца на коні а просто як звичайного хлопця. І це напевне була щира, без фальші, без масок любов.

Можливо, серед усіх інших Радикових подруг, пасій, любовниць – вона одна відчувала до нього справжні почуття. Він теж відчував до дівчини не просто якусь прив’язаність. Її голос був заспокійливим для нього. Йому хотілося щоб Віка була поруч завжди. Але боявся про це говорити в голос.