1

Тепер спогади повертали її знову у шкільні роки. Коли вони з Аллою були безтурботними школярками. А причому тут Радимир? Для чого Алла його згадала? Він ніколи не відігравав у житі Каріни ніякого значення. Він був їхнім однокласником. Маленький ростом, не визначний нічим, кругленький мов колобок він не користувався популярністю серед дівчат. А особливо для таких краль як Каріна. А от вона йому подобалася. І дівчина про це знала. Проте їй було байдуже до нього. Хто він – а хто вона! Радик не вирізнявся особливою наполегливістю до навчання. «І якби не мама вчителька, то напевне пішов би не до інституту а до ПТУ».

У той час біля неї було багато хороших хлопців. От навіть Володя. Спортсмен, добре вчиться, красивий, розумний. Мама програміст, батько головний архітектор міста. Чим не пара?! Чи Ігор. Високий, охайний, відмінник, бере участь в усіх олімпіадах. Не те що Радик.

А Діма! О, це хлопець для всіх дівчат. Гарно танцює, вміє з усіма обійтися. Ну просто джентльмен. І те все робить так не вимушено, так природньо. А що Радик. Завжди в конфліктах з учителями, уроків може не вивчити, чорт знає де шляється, «пристойної компанії» не має. От і вся характеристика. А ще дуже занудливий і простакуватий, закомплексований і наївний.

Каріна в перше переспала з хлопцем у восьмому класі. А що тут такого. Для неї – відмінниці, переможниці кільканадцяти олімпіад хіба не можна мати хлопця?! Денис був старшим від неї на цілих дев’ять років. Вона ходила перед Радиковим носом з цим Денисом спеціально, щоб позлити хлопця.

Каріна знала, що подобалась Радику. Одного разу він навіть їй про це сказав. Але отримав жорстоку відповідь. Мовляв – з будь-ким не зустрічаюсь.

Так, Денис мав машину, закінчував заочно університет, працював. Він був класним хлопцем. А Радик біднота. Звісно, він теж хлопець. Але іншого уже сорту. Ну кому реально потрібен такий! Кожна дівчина вибиратиме собі здорового, сильного, креативного, багатого майбутнього чоловіка. Така природа.

І хто би що там не говорив а тваринний інстинкт бере гору. І яким би він не був добрий, чуйним, ніжним, люблячим – це не має значення. Можна і потерпіти трохи було би де жити і гроші, щоб їх тратити. А решта то якось буде.

Радик був випадково дізнався, що Каріна уже «погуляла» з хлопцями десь у кінці десятого класу. Він зненавидів був себе за те, що вона йому подобалась а її за те, що така шалава. Але хто він для неї насправді!? А Каріна, після закінчення школи, поступила в Університет на державну групу. Ще би, вона ж медалістка. А медалістам, відмінникам дорога відкрита.

Звісно, ніхто не говорив в яку суму батькам обійшлося все це. Але статус потрібний був досягнутий. А те, що вона не могла ще на першому курсі здати сесію через те, що гуляла то ніхто не знав. Знав лише Радик. Він жив не далеко, мав багато друзів, знайомих тому до нього доходили всі новини.

Але доля вирішила все по іншому. Тепер вона абсолютно ніхто. Відкинута і забута всіма. І що з того, що мала все. Як круто змінюється життя. Ну хто б міг повірити в таку болючу казку. Але є що є і від цього ніде не дітися. Не знаєш, коли насправді і де тебе чекає найважче випробування.