Глава 5

Радик ночами зривався від того, що йому снилася Вероніка. Вона кликала його, просила пробачення за оту останню розмову і обіцяла більше ніколи від нього не йти. Іноді вона говорила, що дуже сумує за ним.

Цієї ночі Радик спав міцно. Він мав важку роботу і повернувшись додому просто ліг і заснув. Втома була настільки велика, що сон настав миттєво.

Патриція (нова так би мовити пасія) саме того дня залишилася в його домі. Італійка за походженням, вона жила і виховувалася в Америці.

Мати Домініка Ромазотіні, італійка, вийшла в друге заміж і переїхала з батьком Патриції з Неаополя до США.

Батько Енріке де ла Мокка, вів своє походження з іспанської заможної родини, що своїм корінням входила ще до часів Фердинанда і Ізабелли. Енріке дуже цим пишався, хоча з цього сенсу було мало.

Сама ж дівчина була молода, вродлива, розумна, сексуальна смуглянка. Висока, струнка, з ніжними, жіночними рисами.

Патриція встала. Вона вже давно не спала. Після гарячої пристрасті дівчина часто просто довго лежала і дивилася на свого, як вона говорила, коханця. Вони обоє розуміли, що між ними нічого не може бути. Радик надто амбітний аби проміняти будь-яку дівчину на те, чим зараз жив.

Разом із тим їх щось поєднувало і тримало разом. Радик потроху почав навіть звикати до такого розвитку відносин. Він давно уже звик до різних, м’яко кажучи, аморальних вчинків.

А в тім, Радика мало цікавило моральна сторона життя. Він жив у своєму, високо піднятому замку, що був там десь за хмарами. Радик ніколи не спускався на землю відколи став «суперстар». Це справді його дуже сильно змінило. З простого, лагідного, чистого хлопчини виріс амбітний, нахабний, егоїстичний, індивід, котрому було все рівно на всіх. З малого, колись так люблячого серця залишилися лише спогади.