Розділ сьомий. Meridian

Документи прийшли у вівторок — великий архів, майже триста файлів.

Brenner Handels надіслав все що просили: договори, акти, рахунки-фактури, листування. Олена відкрила папку і на хвилину просто дивилась на список файлів. Триста файлів — це або дуже відкрита компанія, або компанія яка знає, що потрібно завалити аудитора папером, щоб він загубився.

Вона почала з договорів.

* * *

Перший договір з Meridian Solutions датований листопадом 2019 року. Чотири сторінки, стандартна форма, предмет договору — «консультаційні послуги у сфері логістичної оптимізації та управління ланцюгами постачання». Сума — 480 тисяч євро на рік, щомісячні виплати.

Вона прочитала уважно. Все виглядало формально правильно — підписи, печатки, реквізити. Але в предметі договору не було жодної конкретики. Жодного проекту, жодного результату, жодного критерію виконання. «Консультаційні послуги» — і крапка.

Вона відкрила акти виконаних робіт — їх мало бути дванадцять за рік, по одному на місяць. Знайшла дванадцять. Кожен — одна сторінка. Кожен — однаковий текст, тільки дата і сума змінювались: «Послуги з консультування надані в повному обсязі відповідно до договору. Претензій немає.»

Більше нічого.

Вона сиділа і дивилась на ці акти — дванадцять однакових аркушів за 2021 рік, дванадцять за 2022-й, дванадцять за 2023-й. Жодного звіту, жодної презентації, жодного електронного листа де хтось з Meridian щось пояснює або рекомендує. Тільки акти: «послуги надані, претензій немає».

Вона записала в блокнот: немає жодного доказу що послуга існувала.

* * *

Потім вона пішла глибше.

Відкрила банківські виписки — їх теж надали, що само по собі було дивно: зазвичай клієнти надають лише те що просять, не більше. Brenner Handels надіслав виписки за три роки повністю.

Вона шукала платежі Meridian. Знайшла — кожен місяць, рівно першого числа, рівно та сума що в акті. Рівно.

Знов це слово.

Вона звернула увагу на рахунок одержувача. Meridian Solutions, Гамбург — але банк одержувача був не німецький. Commerzbank чи Deutsche Bank — ні. Назва банку була кіпрська.

Кіпр.

Вона записала назву банку і номер рахунку і відкрила новий аркуш в таблиці.

Meridian Solutions GmbH зареєстрована в Гамбурзі — але гроші йшли не в Гамбург. Вони йшли на Кіпр. Кіпр — офшорна зона в межах ЄС, мінімальне оподаткування, мінімальна прозорість. Звідти гроші могли піти куди завгодно.

Вона сиділа і складала картинку.

Brenner Handels — будівельні матеріали, реальний бізнес, реальні клієнти. Щороку в листопаді виплачує Meridian Solutions від п'ятисот до шестисот тисяч євро за послуги яких не існує. Meridian Solutions — оболонка в Гамбурзі з кіпрським рахунком. Гроші зникають.

Питання: куди?

Питання друге: хто за Meridian?

Питання третє, найважливіше: чому це робиться саме в листопаді?

* * *

На третє питання вона знайшла відповідь випадково — коли вже збиралась закривати файли і йти на обід.

В архіві було листування з податковою службою — стандартне, рутинне. Але в одному листі за листопад 2021 року Brenner Handels звітував про «позапланові витрати на зовнішній консалтинг» — і ці витрати серйозно зменшували оподатковуваний прибуток — рівно настільки, щоб вийти з-під прицілу GK-Prüfung – відділу перевірки великих підприємств.

Вона перечитала.

Потім відкрила листопад 2022 року. Те саме. І знову витрати на консалтинг.

Ось чому листопад. Листопад — кінець фіскального року для компанії. Саме тоді треба «з'їсти» зайвий прибуток щоб менше платити податків. Meridian Solutions — це не просто відмивання грошей. Це ще й податкова оптимізація на межі закону — або за цією межею.

Вона відкинулась на спинку крісла і подивилась у стелю.

Все було елегантно. Майже красиво — якби не було злочином.

* * *

Катя підійшла о першій:

— Ти сьогодні не обідала?

Олена подивилась на годинник. П'ятнадцята тридцять.

— Не помітила.

— Я принесла бутерброд. — Катя поклала на стіл загорнутий сендвіч. — Ти виглядаєш як людина яка знайшла щось неприємне.

Олена подивилась на неї.

— Чому ти так думаєш?

— Бо ти так виглядала коли зайшла сьогодні вранці. А тепер ще більше так виглядаєш. — Катя сіла на край столу — не запитавши, але так природно що питати було б дивно. — Це Brenner Handels?

— Звідки ти знаєш?

— Бо Кремер вчора питав у мене чи ти отримала документи. Він рідко питає про конкретні справи.

Олена помовчала. Взяла бутерброд і з'їла половину — виявилось що голодна.

— Катю, ти давно тут працюєш?

— Чотири роки.