Глава 13. Параноя і поїздка під прикриттям

— Які в тебе плани на сьогодні? — запитав я, коли ми вже завершували снідати. 

Сьогодні мав подзвонити мій новий інформатор і сказати, що він нарив на ту поліцейську, яка вирішила отруїти моє життя. У мене був план зустрітись з ним… Було цікаво, чим в цей час займеться Тіна.

— Поскільки ти збирався знову на зустріч, то може, я продовжу роботу з документами? Або став мені завдання, і я буду виконувати, — відповіла Тіна. 

— Якщо поїдеш в місто, бери з собою водія і охорону, — я дивився на Тіну. — Останнім часом мені неспокійно, якесь погане передчуття.

— Добре, — сказала вона. — Не турбуйся, зі мною все буде гаразд. 

— Добре, — я кивнув. 

І саме в цей момент телефон, який лежав на столі, задзвонив. На екрані висвітилось "Клята поліцейська" і Тіна, схоже, помітила цей підпис. 

— Вона мене вже дістала, хоч ми і бачились всього раз, — прокоментував я, беручи телефон до рук, але не приймаючи виклик. 

— Це та, що погрожувала щось нарити проти тебе? 

— Ага, — я зітхнув. — Зараз, одну секунду, — я натиснув на "прийняти виклик" і приклав телефон до вуха. — Алло?

— Марку, я дізналася про те, що ви найняли людину, яка б “рила” під мене, — відразу, навіть не вітаючись, почала вона. — Але запевняю, що від цього вам буде тільки гірше! Я все одно не відступлюся!

— Ви, як і минулого разу, сповнені енергії, — я усміхнувся. — Може, зустрінемось сьогодні? Маю до вас пропозицію.

— Хочете прийти з повинною? — хмикнула вона. 

— Ні, такого не дочекаєтесь, — чесно сказав я. — Але все ж нам треба поговорити тет-а-тет. То що, зустрінемось?

— Добре, приходьте до мене в відділок, — відповіла вона.

— Тоді буду за годину, — на цих словах я відбив виклик і подивився на Тіну. — Ну, треба принаймні спробувати розібратись по-хорошому.

 — Ти думаєш, вона послухає якісь аргументи? — запитала Тіна. 

— Я сподіваюсь, що вона не відмовиться від новенького лендкрузера, — я усміхнувся. — Хоча, це надто круто для такої, як вона, має вистачити і равчика. Якщо що, це машини, — додав я, коли помітив, що Тіна, схоже, не розуміла, про що я. 

— Хочеш запропонувати їй хабаря? — здогадалась вона. 

— Так. Мені потрібна нова людина в поліції, від попередника толку нуль, — я зітхнув. 

— Можливо, вона й погодиться, — сказала Тіна.  — В будь-якому випадку, бажаю удачі! 

— Дякую, — я встав з-за столу і чмокнув її в губи. — Постараюсь розібратись з цим якомога швидше, потім заїду в головний офіс, сьогодні має бути зустріч менеджерів моїх казино.  Буду ввечері.

— Добре, повертайся швидше, я чекатиму, — вона обняла мене. — Сподіваюся, все пройде добре…

***

Я дістав мобільний і знов набрав Машу, ту саму "кляту поліцейську".

— Машо, я біля відділку, через будинок від нього на парковці стоїть моя машина. Я хочу конфіденційної розмови, тому попрошу вас вийти до мене і приділити мені десять хвилин уваги. Але так, щоб ваші співробітники не знали, що ви йдете до мене, — сказав я.

— Добре, — сказала вона. — Зараз я вийду. 

Я відбив виклик і став чекати на Машу.

Вона з’явилася через пару хвилин, підійшла і зупинилася поруч із моєю машиною. 

Я відчинив дверцята зсередини:

— Сідайте, не бійтесь. Зараз день, нікуди я вас не увезу.

Вона якусь мить повагалася, але потім все ж сіла до автівки. 

— Ну, що ви хотіли мені розповісти? — запитала, дивлячись на мене впритул. 

— Люблю діловий підхід, — я усміхнувся. — Я хотів вирішити нашу невеличку проблему. "Toyota RAV-4" буде сьогодні ж за вашою адресою, на імʼя, яке ви скажете. Можу написати на вашого знайомого чи родича, щоб не викликати зайвих підозр. І розходимось, як в морі кораблі, що скажете?

— Ви хочете відкупитись від мене автівкою, я правильно це зрозуміла? — вона високо підняла брови. 

— Ну вам же точно незручно їздити на вашому ланосі, — я знизав плечима. — Чи зручно?

 — А ви не боїтесь, що у мене в кишені може бути увімкнений диктофон? 

— В цій машині неможливо зробити запис, — я усміхнувся. — Будуть тільки поміхи і все.

— У вас все продумано, — вона теж усміхнулась. — Серйозний підхід до справи…

— То що скажете? — я подивився на неї. — Так всім буде легше, не будемо витрачати зайву енергію. 

— Я думаю, вам варто приберегти свою “Тойоту” для когось іншого, вашої дівчини, наприклад, — сказала Маша. — А мене підкупити навіть не старайтесь, нічого не вийде. Навпаки, своїми словами ви переконали мене в тому, що з вашим бізнесом дійсно щось нечисто…

— Ну, моя справа запропонувати, — я знизав плечима. — Ні то ні, значить, будемо вирішувати проблему інакше. 

 — Не намагайтесь тільки мене залякати або щось подібне, буде тільки гірше, — вона усміхнулась. — До зустрічі, думаю, ми скоро ще побачимось!