Глава 6. Час боятися

Вона ніби бачила всі камери, але це не злило мене, а навпаки розважало…

Коли я спостерігав за тим, як вона вийшла в білизні зі сліпої зони і поглянула прямо в камеру, то я мимоволі сковтнув слину. Мене б мала в першу чергу цікавити її фігура в червоній білизні, але цей погляд… 

Вона ніби грала зі мною тоді, коли зазвичай саме я грав з усіма, це був якийсь незвичний новий досвід. 

З одного боку я вже навіть думав доставити ще пару камер, а у ванній взагалі замінити камеру на таку, щоб навіть в темноті я бачив ніби при світлі дня, однак… Ні, я не буду цього робити. 

Довелось знов йти в душ, хоча я сьогодні там вже був. Тіна все ж робила зі мною щось дивне. Ну, хоча, хіба дивно, що я хочу її? Вона симпатична і це нормальне бажання. Треба викликати Ліну і спустити пару, а то я вже пару днів без нормального сексу і перебиваюсь тільки цими переглядами і душем…

***

Коли я вже вдягнувся і вийшов з кімнати, то пройшов до її дверей і постукав у них.

 — Заходьте, — почулося у відповідь. 

Я відчинив двері і зайшов всередину. Майже одразу зустрівся з нею поглядами.

Червона помада дуже їй личила, обличчя здавалось зовсім іншим… Мій погляд ковзнув нижче, у виріз червоної сукні.

Я усміхнувся і пішов ближче до неї, а потім простягнув руку до її грудей і торкнувся тканини ліфа, яка трохи визирала з-під сукні.

Замислено дивився на свою руку і те, що було під нею, але долоню не прибирав.

 — Пласка? — запитала вона і усміхнулася. 

— Нормальна, більш-менш пропорційна, ти і сама мала зростом, тож тобі буфера б і не підійшли, — відповів я, підіймаючи погляд на неї.

 — Тоді я спокійна, а то трохи боялася, що наступного дня відправите мене робити пластику…

— Ну, я не збираюсь міняти твоє тіло, це твоя справа, — я провів долонею по її грудях і шумно видихнув повітря. 

Щойно з душу, але все одно, вона якось сильно заводила мене…

— Тоді можемо йти, я повністю готова, — сказала вона. 

— Добре, — якось заторможено відповів я, все ж прибираючи руку, бо інакше могли б бути певні проблеми... — Мені треба ще дещо зробити, ми не запізнюємось, поїдемо за півгодини…

 — Добре, — кивнула вона, — як скажете. 

— Тоді виходь вниз за півгодини, — після цих слів я все ж вийшов з її кімнати і пішов до себе.

Вона зовсім ніяк не реагує, коли я її торкаюсь, цікаво, чому так?... Невже вона зовсім не сприймає мене, як чоловіка? А може, вона лезбійка?...

***

Коли ми вже їхали в машині і майже доїхали до заміського комплексу, я все ж вирішив запитати те, що мене цікавило:

— Тіно, ти лесбійка?

Вона здивовано поглянула на мене:

 — А це має якесь значення?

— Ні, не думай, я людина сучасна, мене це ніяк не напружуватиме чи щось таке, просто стало цікаво, — відповів я.

 — Ні, я маю цілком гетеросексуальну орієнтацію, — сказала вона. — Здається, це так називається? Одним словом, дівчата як сексуальний об’єкт мене не цікавлять. 

— Може, ти асексуалка? — продовжив розпитування я. 

— Хм, — вона замислилася. — Може, я не знаю… А як це перевіряють? Є якісь тести? 

— Ну, я знаю один спосіб… — у мене в голові зʼявилась божевільна ідея. — А ти хочеш перевірити?

— Можна, якщо це не займе багато часу, — сказала вона. — Бо ми ж уже майже приїхали…

Я зупинив машину на узбіччі і зазирнув їй в очі. 

Потім подумав, що пофіг на все, якщо я чогось хочу, чому я маю від цього відмовлятись?

Я подався вперед і торкнувся губами її губ, при цьому поклавши руку їй прямо на груди.

Хоч вона і була в пальто, якщо вона і зараз нічого не відчує, то…

ТІНА

Глава 12. Тіна

Чесно кажучи, я сама його спровокувала на цей поцілунок, але навіщо я це робила, я сама достеменно не розуміла. Можливо, це був просто якийсь азарт, але й не без того, щоб я хотіла якось провчити свого справжнього шефа. Мені не сподобалося, як він сьогодні поводився під час нашої зустрічі. Тому я подумала, що буде цілком доречно трохи помститися йому. 

Хоча я трохи кривила душею, думаючи, що це всього лише помста. Бо коли Марк цілував мене, я відчула приємне хвилювання. Щось було в ньому таке небезпечне і водночас привабливе. Хоча я розуміла, що особливо заграватися може бути небезпечно, тому наче й відповіла на поцілунок, але за мить легенько відсторонилася від нього. 

Серце чомусь сильно билося в грудях, і мені складно було зберегти такий самий невимушений вигляд, як завжди. 

— Ну що, я пройшла вашу перевірку? — запитала я, дивлячись на нього. 

— Яку перевірку? — відповів він питанням на питання, дивився незвичним поглядом, вже не намагаючись приховати, що наша близькість схвилювала і його теж.