Глава 3. Несподівані дії і нова роль

Я останній раз глянула на себе у дзеркало і вийшла з ванної кімнати. Ніколи б не подумала, що Марк такий прискіпливий, по його вигляду і не скажеш, що він в курсі того, який колір помади підходить до якого кольору сукні. Може, він латентний гомосексуаліст? Я усміхнулася такій думці, цим би пояснювалися і його придирки щодо моєї фігури.  А коханка була потрібна лише для створення відповідного іміджу, хтозна, чим вони там займалися, коли вона верещала не своїм голосом? Але мені було пофіг на його сексуальні вподобання, тому що мати з ним зв’язок не входило в мої плани. 

Я вийшла до холу, де шеф саме розмовляв по телефону. Побачивши мене, він закінчив розмову і сказав: 

— О, ну тепер більш-менш нормально виглядаєш. Пішли, я не люблю, коли щось йде не за планом, а за планом я маю бути в казино вже за двадцять хвилин.

— Зрозуміло, — кивнула я. В цьому ми були схожі, я сама любила все планувати заздалегідь. 

Ми вийшли з будинку і пішли до гаражу. Шеф натиснув щось на телефоні і двері гаражу поїхали вгору.

— Чекай тут, — сказав він і пішов всередину.

За хвилину він виїхав на величезному шикарному чорному лексусі і зупинився прямо біля мене.

Я сама відчинила дверцята і сіла на пасажирське сидіння.  Хотілося швидше опинитися в тому казино, бо вчорашні слова шефа про те, що це буде остаточне рішення щодо того, чи брати мене на роботу, трохи напружували. Я відчувала в цьому якийсь підвох, але гадки не знала, що там чекало на мене, і від цього відчувала роздратування. Хоча звичайно, по моєму виразу обличчя ніхто б про те не дізнався. Я була, як завжди, спокійною і врівноваженою, принаймні зовні. 

Марк нічого не сказав, він взагалі був не надто багатослівним. Просто підʼїхав до виїзду з території, знов за допомогою телефона відкрив ворота, і ми виїхали на вулицю. 

Їхали так само мовчки, але так як вже був вечір, на дорозі не було заторів і ми доїхали хвилин за пʼятнадцять. Коли я побачила величезний відпочинковий комплекс, то здивувалась.

Я знала про це місце тільки те, що тут є чотиризірковий готель, але аж ніяк не казино.

Марк заїхав на територію, тут було дуже багато машин, практично всі місця на парковці були зайняті. Марк проїхав до якихось вбудованих гаражів і знов щось клацнув на телефоні: ворота відчинились і ми заїхали всередину. 

— Ну що ж, ходімо всередину, — сказав він і вийшов з машини.

Я послідувала за ним, здивовано роззираючись накруги. 

— Ще треба тобі якесь нормальне зимове пальто купити, — сказав Марк, знов скануючи мене своїм поглядом з ніг до голови. — І сумку. Нагадаєш завтра.

— О’кей, — відповіла я. — А де саме знаходиться ваше казино? 

— Зараз все побачиш. Візьми мене під руку, — сказав він, коли ми вийшли з гаражу і він закрив його.

Я трохи здивувалася такій вказівці, але зробила все, як він сказав. 

Ми пройшли до головного входу до комплексу. Тут було доволі людно і красиво, але це місце зовсім не було схоже на казино. 

Марк пройшов вглиб холу на першому поверсі, а потім завернув в якийсь коридор. Провів мене ним до останніх дверей, вони виглядали старими, ніби вели до якоїсь підсобки чи ще чогось, а потім він приклав свій мобільний до металевої панелі біля ручки на дверях. Я почула, як щось за дверима клацнуло.

Марк натиснув на ручку і я побачила сходи, які вели вниз, ніби до підвалу. 

Шеф зайшов усередину разом зі мною, зачинив за собою двері, вони автоматично клацнули.

— Майже прийшли, — сказав він, коли ми пішли сходами вниз.

“Цікаво, — подумала я, — мабуть такі перестороги недаремні, йому дійсно є що приховувати. Ну що ж, побачимо, що там, в тому казино, можливо, якісь незаконні оборудки?” 

Подумки я вже прикидала, який цікавий документальний фільм може з цього всього вийти, але мої роздуми обірвалися, бо сходи закінчились і ми опинилися в величезному шикарний залі зі столами для ігор в карти, з рулетками та іншими атрибутами ігорного бізнесу, в яких я поки що не дуже розбиралася. Тут було безліч людей. В основному це були багато одягнені чоловіки та їхні супутниці — скоріше за все, дівчата-ескортниці. 

Несподівано на нас подивився якийсь чоловік і усміхнувся Маркові. Я поглянула на Марка, той на мить насупився, а потім прошепотів:

— Ну, екзамен почався, — на цих словах він взяв мене за талію, притягнув до себе і поцілував в губи.

Це було несподівано, але знаючи про “екзамен”, я відповіла на поцілунок... 

МАРК

Пощастило, що Тіна виявилась не дурненькою і відповіла на поцілунок, шоу вийшло, як треба. Толян, схоже, здивувався, ну, власне на такий ефект я і розраховував. 

Що він тут забув сьогодні? Хоча, не так вже й важливо, мої казино відкриті для всіх, хто може заплатити, навіть для нього. 

Я відірвався від її губ і прошепотів:

— Ти — моя коханка і помічниця, сьогодні роль така.

— Ясно, — так само пошепки відповіла вона. 

— Прекрасно, — я взяв її за руку і переплів наші пальці, а тим часом Толян, або, якщо офіційно Анатолій Грізний, мій головний конкурент і ворог, пішов прямо до нас.