Циганське щастя
Не закривай своїх очей
Все, що думав я про циганок, бачив у кіно, виявилося нічим порівняно з її ласками. Ласками дикої кішки, готової будь-якої хвилини відстрибнути і зникнути.
Вона не дозволяла мені бути на ній. Сама сиділа на мені. То відкидаючись назад, то впиваючись в мій рот, закриваючи місяць шатром волосся. То раптом завмирала, дивилася в мої очі, допитливо. І я бачив в них малюнки зірок.
– Я ще не наситилася, – її вії напливали на косоокі очі, потім злякливо відкривалися, – тільки ти не закривай своїх очей, і я встигну.
Між темних яблук її грудей терся на мотузочку якийсь камінь в тонкій оправі. Наче вишептуючи: «Навіщо порожні слова...»
Коли вона затягнулася провалами щік і закотила очі, настала тьма. Небо зробилось незатишним. Потягло туманом…
#872 в Сучасна проза
#5301 в Любовні романи
#1131 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 01.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
