Розділ 8. «Чума на обидва ваші акаунти!

Розділ 8. «Чума на обидва ваші акаунти!»

Ромео виклик бачив. І злякався.
Та не меча, а публічних атак.
Він мудрою порадою скористався,
Яку дала Джульєтта просто так:

«Не годуй троля. Хай собі лютує.
Мовчання — зброя проти крикунів».
І він обрав цей дзен, що всіх лікує,
Та він про друга геть свого забув.

Про того, хто мовчати геть не звик,
Для кого виклик — це не гнів, а свято!
Меркуціо, дотепний жартівник,
Вступив у бій, немов на свято.

Не за Ромео, ні, а задля гри,
Щоб гонор Тибальта розшматувати,
Він вийняв гострі, як ножі, слова,
І ними він почав перемагати.

Він згадував про мамині шкарпетки,
Про те, як пан Тибальт забув слова.
«Твої погрози — наче з дискотеки
Вісімдесятих!» — лились глузування.

І кожне слово, наче гострий цвях,
Вбивалось в репутацію блискучу.
Тибальт лютував, червоний, наче рак,
І розумів, що бій програв цей жгучий.

Він не умів так битись. Він був воїн,
А не поет. І в праведному гніві
Зробив те, що робить той, хто програв —
Дістав свій головний, брудний козир.

Він витяг зброю масового знищення,
Що гірша за ножі та за кинджали —
Старе, забуте, запилене відео,
Де юний ще Меркуціо, ще п'яний,

Розповідає жарт вкрай невдалий.
Про котиків чи песиків... та в дні ці,
Де етика нова, цей жарт — кинджали!
Тибальт залив це відео. І тегнув

Борців, активістів і просто люд,
Що любить гнів і праведну вендету.
І почалось! Цифровий самосуд!
І друг Ромео з генія, з героя

Перетворився на ганьбу, на бруд,
На монстра для обуреного рою.
Прокльони полились, немов ріка,
Від нього відписались всі клієнти,

І впала слава, сильна і стрімка,
Розбившись об бетонні аргументи.
Він зрозумів: кінець. Його вже стерли.
І натовпу нічого не довести.

Його кар'єру в порошок розтерли,
І час прийшов свій хрест нести.
«Чума на обидва ваші ТікТок-доми!
На ваші війни, на ваш клятий хайп! —

Він написав, — Нехай падуть хороми
Із лайків ваших! Щоб вам всім вай-фай
Відключили!» — і в тиші, що настала,
Свій профіль він назавжди видаляв.

Він зник. Розчинивсь. Його не стало.
А друг Ромео мовчки споглядав.
І в тиші, що прийшла на зміну бою,
Він зрозумів, холов від думки тої:

Це він мовчав.
А друг згорів за нього.