Частина 4

  І знову його сон перервався довгим криком, сповненим болем та відчаєм. Спросоння Андрес подумав, що то знову кричить Анхеліка Марина. Але зненацька сильний удар у самісіньке серце нагадав йому про Марію Хосе та мертву пукарару у пательні. Він підскочив і вибіг у патіо. Ледве завернув за будинок, як відразу побачив жахливу сцену. Опухле, скривавлене обличчя Марії Хосе було спотворене жахом і нестерпним болем. І якась змія блискавкою втікала з подвір’я. Змія, довге тіло якої було покрите геометричним візерунком: темно-коричневі ромби гармонійно чергувалися з більш блідими. Пукарара.

  Але не та, безголова, яку Андрес у якості дурнуватого жарту підкинув у пательню Марії Хосе, а її пара. Мудрі старійшини, які розповідали легенди про пукарару, також говорили, що вони завжди жили в парі. І коли одна змія вмирала, то інша лягала біля трупа, переплітаючись з ним і сумуючи про свою втрату майже як людина. Андрес зрозумів, що сталося. Поки він спав, пара вбитої пукарари приповзла, щоб провести свій жалобний ритуал. І, як і слід було очікувати, жива гадюка вжалила Марію Хосе, коли нещасна жінка, нічого не підозрюючи, підійшла до пательні, щоб насмажити нову порцію пиріжків.

  Андрес картав себе: як він міг забути про таку важливу деталь поведінки пукарари?! А може, насправді, він не забув?..

  - Заспокойся! Я зараз швиденько збігаю за лікарем! – запевнив Андрес, намагаючись підбадьорити Марію Хосе.

  Відчайдушний крик жінки пекельною луною переслідував його всю дорогу.

  Єдиний лікар, який практикував у селищі Санта-Роса, приймав у кабінеті, розташованому на головній площі, де росли високі пальми і стояла побілена церква у колоніальному стилі. Був саме час перерви, коли лікар випивав звичну чашку кави в одній із навколишніх кав’ярень. Андрес у пошуках лікаря оббігав усі вулиці, що виходили на площу. Йому знадобилося більше двадцяти хвилин. Коли Андрес, нарешті, знайшов лікаря, і той зміг якось втямити розпливчасте пояснення чоловіка і знайти потрібний антидот, дорогоцінний час було втрачено. Марія Хосе померла.

  Її оплакали і належним чином поховали на цвинтарі на околиці Санта-Роса. Трагічна смерть Марії Хосе перетворилася на одну з тих легенд, яку віднині розповідатимуть наступним поколінням  наймудріші старійшини селища.

  А вдівець здивував усіх тим, що через кілька місяців одружився вдруге. З Анхелікою Мариною.