Глава 13: Політ на магічних килимах і лабіринт сміхотворних пасток

Максим прокинувся від того, що кухня заповнилася світлом і дзвінким сміхом магічних предметів. Літаючі книги кружляли, кришталеві дракончики підкидали тости у повітря, а кішка-телепорт оберталася над його головою.
— Сьогодні буде ще шаленіше, — сказала кішка, — портал відкрив школу польоту на магічних килимах.
Портал на столі розширився, і перед друзями постали кілька величезних килимів, що світяться веселковими візерунками.
— Добре, — сказав Максим, — якщо ми хочемо вижити, треба навчитися літати без падінь.
Оля і Ілля швидко сіли на килими, а Максим підхопив свій. Коли вони злетіли, кухня миттєво перетворилася на магічний повітряний лабіринт, де кожен рух міг стати фатальним, якщо не сміятися і не контролювати хаос.
Першою перешкодою були сміхотворні пастки: літаючі книги, що оживали і кричали жартами, кавові фонтани, що виливали веселкову рідину, і крихітні дракончики, що кидали предмети у повітрі.
— Добре, — промовив Максим, — якщо ми хочемо пройти лабіринт, треба працювати командою і використовувати всі наші магічні навички.
Вони сміялися, обмінювалися порадами, керували килимами і встигали ухилятися від небезпечних пасток. Кожна перешкода змушувала їх вигадувати нові хитрощі: кришталеві кулі перетворювали предмети на гумористичні копії, пір’ячко-сміхотун викликало регіт у дракончиків, а портал направляв їх у правильний шлях.
— Це неймовірно! — закричала Оля. — Я ніколи так не сміялася і не літала одночасно!
— Ага, — погодився Максим, — це справжнє випробування сміливості і гумору.
Нарешті вони дісталися центру лабіринту, де стояла величезна кришталева сфера, що світилося веселковими барвами. Портал повідомив:
— Лише ті, хто пройшов всі сміхотворні пастки, зможуть відкрити секрет сфери.
Максим глибоко вдихнув, і разом із друзями вони сміялися, взаємодіяли з магією і нарешті сфера відкрилася, випускаючи потік веселкового світла, що розсіяв лабіринт.
— Ми зробили це! — вигукнув Максим, — хаос і гумор — наші найкращі союзники!