Глава 8: Великий бал драконів і таємниця сміху

Максим прокинувся рано-вранці від того, що кухня світилася всіма кольорами веселки. Тостер стрибав по столу, кавова пара формувала маленькі спіралі, а кішка-телепорт оберталася навколо його голови, ніби кажучи:
— Готуйся, сьогодні буде особливий день.
— Особливий? — запитав Максим, — А що цього разу придумає портал?
Раптом зелений портал на столі збільшився і випустив величезний потік магічних дракончиків, які почали кружляти по кімнаті, перетворюючи повітря на маленький феєрверк з веселкових іскор.
— Вітаю, Максиме, — промовив портал, — сьогодні твоя перша балова магія. Тобі і твоїм друзям доведеться провести Великий бал драконів.
— Бал драконів? — здивовано запитав Ілля, — Це реально?
— Абсолютно, — відповів портал. — І не забувайте: сміх — ваш ключ до успіху.
Максим, Оля та Ілля зайшли в центр кімнати, де дракончики почали кружляти у формі великого кола, створюючи лабіринт із магічних світлових доріжок. Кожен крок потребував швидкої реакції: дракончики підкидали предмети, які перетворювалися на смішні фігури або злітали у повітря, а феї створювали перешкоди у вигляді веселкових стін, через які треба було проскакувати або обертатися навколо них.
— Добре, — промовив Максим, — якщо ми хочемо пройти цей бал, треба діяти разом і сміятися одночасно.
Вони кинулися в лабіринт. Кожен крок супроводжувався новими несподіванками:
Літаючі книги почали відкривати сторінки, з яких вилітали маленькі магічні кульки.

Тостер стрибав по кімнаті, видаючи мелодії, що допомагали координувати рухи.

Кішка-телепорт ловила дрібні предмети і підкидала їх назад у лабіринт, створюючи ефект магічної пінг-понг гри.

Максим навчився контролювати хаос не тільки руками, а й емоціями: коли він сміявся, предмети літали повільніше, коли засмучувався — хаос прискорювався.
— Добре, — промовила Оля, — сміх справді допомагає! Я ніколи не думала, що хаос можна приборкати такою зброєю.
— Ага, — погодився Ілля, — і ще додає драйву!
На середині балу портал випустив велику чарівну фею з магічним свитком, яка повідомила нове завдання:
— Вітаю! Тепер вам потрібно знайти Таємницю сміху. Вона ховається серед магічних лабіринтів і лише ті, хто вміє сміятися, зможуть її відшукати.
Максим і друзі рушили далі, долаючи кумедні пастки, що оживали від їхніх емоцій. Літаючі дракони підкидали їх у повітря, феї перетворювали предмети на смішні копії самих себе, а кішка-телепорт все перевіряла, підштовхуючи їх до правильних рішень.
— Добре, — промовив Максим, — якщо ми хочемо вижити і знайти Таємницю сміху, треба працювати разом і не втрачати гумор навіть у найхаотичніших ситуаціях.
І так вони просувалися лабіринтом, сміялися, падали, стрибали, переживали маленькі катастрофи і одночасно насолоджувалися кожним магічним моментом. Максим зрозумів, що життя у світі чудес на вимогу — це справжнє випробування, яке поєднує хаос і сміх, а книга їхніх пригод лише починає розгортатися…