Розділ 8 “Місто у вогнях”

– Хіба це взагалі можливо? Чорт забирай, я не пам'ятаю, щоб у Генріха були родичі-близнюки, проте й повірити у те, що ти – його душа у матеріальному вигляді, мені занадто складно! – Еміль завмер в обіймах, лиш сумно хитаючи головою. 

– Знав би ти скільки я побачив та пережив там, в інших світах, таких несхожих на наш! Просто складно переказати всю історію мого життя – такого багатогранного, складного й несподіваного. 

– Але ж, але… – Еміль не знав, що відповісти. Слова перекручувались та плуталися у його голові, доки загальне здивування повністю паралізувало його здатність мислити. 

– Слухай, давай зробимо так: поки прогуляємось, а на вечерю зайдемо до одного гарного ресторану, де обговоримо те, що ти називаєш Безмежністю. 

– Іде. Я дуже скучив за містом. Тут буквально все змінилося за ці 16 років моєї відсутності. Ані Страсбург, ані Німеччину взагалі не впізнати! 

– Гаразд, ходімо! Зараз все розкажу, – Еміль рушив вперед плечем до плеча зі старим другом, якого втратив так давно, що вже й забув його. 

Під вечір на вулиці міста висунули тисячі втомлених людей. Тепер вони всі прагнули якомога швидше дістатися дому, своїх домашніх справ та розваг. 

Сяючі високі ліхтарі, величезні електронні рекламні банери, хмарочоси, чиє світло контрастує на фоні темряви ночі – все це нагадувало світ Вальфронії, щоправда не такий досконалий та продуманий. Хоч технології значно просунулися порівняно із довоєнними часами, та Генріха доволі дивувало те, що ані Гінверті, ані Інтернету досі не було придумано. Однак декілька років тому було створено інноваційний засіб зв'язку – радіофон. Від телефона цей дивовижний пристрій мав кнопки, а від рації – антену та здатність працювати як радіо. Генріх побачив цю штукенцію, проходячи біля вітрини магазину техніки, де на останню модель якогось відомого радіофона саме була знижка -50%.

Вечірнє пожвавлення життя вплинуло і на дороги – на трасах виникли затори, а автобусні та трамвайні зупинки заполонили люди. Кожен із них прагнув нарешті розслабитися в кінці важкого робочого дня, звільнившись від буденних турбот та обов'язків. 

Саме так починався перший понеділок першого тижня, місяця та року життя Андера. Все було незнайомим, чудним, дивним для нього. Все хотілося дізнатися, згадавши минуле і таким чином зрозумівши майбутнє. Тепер цей світ був для нього всім. Він не мав іншого життя, інших можливостей, іншого себе. Він схибив двічі, тож чи схибить ще й втретє? Його життя можна охарактеризувати як безперервну боротьбу із самим собою – найсильнішим з людей та найслабшим перед собою. От тільки хто він насправді? Геніальний, але жорстокий генерал, людина, що змінила світ, високоінтелектуальний диктатор-рятівник Всесвіту чи просто Генрі? Чи може бути так, що всі ті люди, якими він вже був, були його копіями, альтер-его чи просто похідними його душі? Але якщо, це дійсно, так, то чим же особливий він сам, той Генріх, який створив усіх інших? 

Із часу повернення до свого першого світу, він зрозумів, що має ще багато питань до Безмежності. На початку всієї цієї історії він думав, що приходить у цей світ як переможець, але, виявляється, він тільки спостерігач, який має унікальну можливість бачити наслідки своїх двох попередніх життів. Якщо із другим він вже розібрався, то перше досі лишило багато моментів, які необхідно вирішити. Генрі знає це, але не може вирішити, із чого почати. 

Фактично цей світ нагадує гігантську, складну машину, зупинити яку практично неможливо. Він ніби гвинтик, що може вдарити у її систему, але не зупинити механізм. 

– Що ти хочеш почути першим? 

– Все, що відбулося після моєї смерті. 

– Гаразд… 20 грудня 1918 року… Мабуть, саме цей день був найважливішим за останні десятиліття, адже він змінив карту всієї Європи. 

Того дня Франція капітулювала. Блок Антанти у свою чергу, втративши головний плацдарм війни, вийшов із війни…

Німецька Імперія анексувала всю Бельгію, а також північ та схід Франції, змусивши останню виплачувати гігантські репарації для відновлення німецької економіки та новоприєднаних територій. 

Як наслідок – у Франції вибухнула революція, в ході якої, як і в Росії, до влади прийшли комуністи. 

Австро-Угорщина розпалася на дві частини – Австрійську та Угорську імперії, що придушили повстання інших народів на їх землях. Тільки ЗУНР змогла отримати незалежність, завдяки участі Січових Стрільців у війні. – У думках Генріха одразу спливло лице Михайла Войсенка, що воював у легіоні УСС. – Вже наступного року дві Українські держави об'єдналися, а Білорусь та Естонія отримали незалежність. Решту територій, себто Польшу, Литву та Латвію було приєднано до Німеччини на правах автономій.

Якщо коротко, то увесь світ схилився перед німецьким мілітаризмом, який у наступні роки згас, адже економіка та технології розвивалися настільки швидко, що країна перетворилася на світового промислового гегемона. 

Амбіції влади теж почали спадати, а населення настільки звикло до миру, що питання війни навіть нікому не хочеться піднімати. – Мовив Еміль, важко зітхнувши, і додав: – майже нікому. 

– В сенсі “майже”? 

– Розумієш, інший Генрі…

– Гендарк. – Перебив Андер. – У вузьких колах його кличуть саме так. 

– І звідки ж ти це знаєш, коли тільки повернувся до цього світу? 

– Незважай… Я просто це знаю. До речі, розкажи мені про Гендарка. 

– Ну що ж, він досяг своїх цілей, адже зі звичайного солдата він перетворився на справжнісінького генерала. Більше того, він вже шість років, як посідає посаду очільника Рейхсверу.