Чорна журба
Міцний полину сон та гіркий на смак
Міцний полину сон та гіркий на смак,
місяць в її волоссі, а губи - мак.
Зірки та аметисти, вінець з троянд,
проклятим лісом ходить, співає так -
ніби то птах чарівний з небес летить,
палить цілунок трунком, вогнем горить...
Темрява звіром хижим лягає вмить,
очі - як ті сапфіри, і їх блакить
тягне в полон солодкий та в ліс чужий...
Папороть, глід та верес - в її крові,
замок її чарівний - та й в забутті.
Стежкою мертвих, леґінь, ти не ходи.
Їй подаруй тумани, лісів смарагд,
ягід рубіни, серце своє… І сад,
сад, де цвітуть дерева та й по весні...
І розкажи - шукав ти її чи ні?..
Ліс, де росте під соснами златоцвіт,
ліс, де спала царівна три сотні літ,
ліс, де танцюють мари серед ожин -
ти відшукай, мій леґінь, та збережи.
Відредаговано: 03.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
